Прогулянки по воді
Слова, текст пісні «Прогулянки по воді» Анатолій Костенюк
З причалу рибалить апостол Андрій,
а Спаситель водою іде,
і Андрій дістає із води піскарів,
а Спаситель – померлих людей.
І Андрій закричав: «Я покину причал,
якщо скажеш таємні слова»,
і Спаситель скакав: «Заспокойся Андрій,
ніяко́го секрету нема.
Бачиш там, на горі, піднімається хрест.
Попід ним десяток солдат.
Розіпнись над горою.
Як пройде інтерес, повертайся назад,
погуляти водою о світлій порі,
погуляти водою зі мною.»
«Але вчителю, роги в шоло́мах у них,
чорний ворон польоти вершить,
учню-дурню ти мудрість свою поясни,
а розп`яття на потім лиши».
З пересердя Спаситель на мить занімів,
тупнув хвилю: «Ти й справді дурний!»
і Андрій з піскарями до дому побрів
у сльозах, у задумі сумній.
«Бачиш там, на горі, вже встановлено хрест.
Попід ним десяток солдат.
Розіпнись над горою.
З відчуттям, що воскрес, повертайся назад,
погуляти водою в ранковій зорі,
погуляти водою
зі Мною!»
