Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.04.2018 16:04Поема
Про дружбу  Про добро  Про щастя  
Рейтинг: 0 | 0 гол.
Без обмежень
© Лора Вчерашнюк

Казка про Брата і Сестру, про Зміївну-Діву та велике Багатство

Лора Вчерашнюк
Опубліковано 21.04.2018 / 45771

Дівиця- дівиця, 

В’юнка, мов ужиця, 

Косу розплітала, 

Сережки знімала -

«У воду зайду, 

З джерельця відіп’ю, 

Бажання загадаю, 

Що буде, хто знає?»

І зайшла у воду, 

Де немає броду.


І з синьої водиці, 

Джерельця-криниці

Ужицею вже виходить, 

Сережки знаходить, 

На хвостик одягає, 

Сумненько зітхає -

«Хай буде, як є, 

Бажання моє

Хай брату помагає, 

Іншого не маю!»


А в темній печері, 

Де дубові двері, 

Її братік стоїть, 

Зітхає, мовчить –

Ноша на спині –

З золотом мішки, 

Підняв і незчувся, 

Як мостом зігнувся, 

Так і вік стояти, 

Мішки ті тримати.


Печера не проста, 

В ній дивні дива

Робляться, казали, 

Діди розповідали -

Там Зміївна-Діва живе, 

Багатство пряде, 

Та сумно їй одній

В печері своїй, 

І вечором виходить, 

Парубків находить -


Їх блиском сліпить

Та стежкою манить

В підземну глибину, 

В таємну таїну, 

Де блимає, літає, 

Та розуму лишає

Тінь сяюча, манка

Чарівна та п‘янка

Від скарбів дорогих, 

Таких наче близьких.


«Що бачиш навкруги -

Багатства і скарби, 

З собою забирай, 

Ти тільки забажай!

Але отут сідай, 

Байки розповідай, 

Що довше будеш ти

Розказувать байки, 

Тим більше забереш, 

Тим більше понесеш!»


І парубки сідали, 

Байки розповідали

Та жадібно дивились, 

Зміївна як крутилась, 

Та в сяйво обгорталась, 

А потім зупинялась –

І полотно живе, 

Перлинне, золоте

Із блиску-павутиння

Лягало на каміння.


І разом розпадалось, 

Так ніби тіні грались -

І перли, як дзвіночки, 

Котились по куточках, 

Камінчики-смарагди, 

Блискучі діаманти

Сліпили гостям очі, 

Бери все, до не схочу -

Хазяйка обіцяла, 

Скарбами осліпляла.


І хочеться піти, 

Закінчити байки, 

Та парубкам замало, 

Забрати б їм чимало!

А потім набирали, 

В торби все накладали, 

Та з місця не ступити

І двері не відкрити, 

А Діва, знай, пряде -

«Яке це людство зле!


Яке всевладне злато -

От хочеться багато!»

І сумно посміхалась, 

І з іншим поверталась, 

Що в лісі заблукав, 

Що скарб Душі шукав

По відблискам глухим, 

Іскрінням водяним –

Та все то відбиття

Проміння світла дня.


Омана-блиск шепоче, 

Все котиком муркоче –

- Ось близько! – та не те, 

І хлопець далі йде

Найти те джерельце, 

Де скарб Душі живе, 

В вогняному стовпі

Всміхається тобі, 

І в грудях квітне сила, 

Така бажана, мила…


Аж ось сережки прості

На сірому хвості

В’юнкої ужиці, 

Смілої дівчиці

В печері заспівали, 

Зміївну зупиняли.

«Ти хто? Чи сестра?

Від кого прийшла?» -

Зміївна запитала, 

Роботу відклала.


«Та я сирота, 

Нікого нема, 

Прийшла подивитись, 

Уміння навчитись!

Тобі послужу, 

Наведу чистоту!» -

Ужиця їй казала, 

Сама брата шукала

Між парубками, 

Що стояли дубками -


Скарби їх пригнули, 

До долу зігнули.

Ні дихнуть, ні ступить, 

І - не відпустить…

«Ото жадібні всі?!!

Красиві ж такі!

Чому їх тримаєш, 

Чому не пускаєш, 

Чи зла ти така, 

Чи серця нема?» –


Ужиця питала, 

До Зміївни підступала.

Та Діва сміялась, 

Хвостиком милувалась -

«Я їх не тримаю, 

Самі вибирають!

Хочеш, пограй, 

Перед ними кидай

Сережки свої, 

Що дзвенять на хвості, 


Хто підійме, візьме, 

Додому піде!

Набридли вони мені, 

Натикаюсь в пітьмі, 

Але й не відпущу -

Маю волю таку, 

Хіба світ переміниться, 

Хтось веселий явиться

Й не за платню багату

Дасть мені радість-розраду. »


Сіренька ужиця, 

Смілива дівиця

Сережки знімає, 

По камінню кидає, 

Та стоять парубки, 

Не тягнуть руки, 

Не кидають мішки

Зі своєї спини -

Не багатство, скарби

Сережки прості!


І лиш один нагнувся, 

До них потягнувся, 

Очі заблищали, 

Сестрицю згадали, 

Як скарб він шукав, 

Як її залишав, 

Не слухав, заблукав, 

Очам довіряв -

Не серцю, не душі

В темній стороні.


І покотились тяжкі мішки

Із його спини.

Зміївна дивувала, 

Хлопця відпускала -

«Що ж, парубок, іди, 

Не буде біди!

Що зможеш знести, 

Те з собою бери!

Та забудеш це все, не згадаєш, 

І печеру і шлях не впізнаєш!»


І хлопець не чекав, 

З підлоги підняв

Сережки прості, 

Такі ж до душі!

Що йому злато? Душа

Серце своє віднайшла!

Та мерщій він до хати, 

Щоб сестру обійняти, 

Щоб все розповісти, 

Всі незгоди свої…


Вийшов - все забулось, 

Ніби тінь, гайнулось, 

А в хаті – нікого нема, 

Корова одна.

- Де сестра? – він питає, 

Ніхто не знає, 

Сережки в долоні дзвенять, 

Сміхом дзеленчать, 

Ніби кажуть – чекай, 

Скоро зустрічай!


Ужиця ж залишалась, 

Із братіком не прощалась, 

Ії не впізнав -

Та сережки ж узяв!

Здійснилось бажання, 

Її сподівання –

Братіка знайшла, 

Братіка спасла!

Вибрався з глибини, 

Печерної маїти!


Вподобала її Зміївна – навчала, 

Знання свої передавала, 

Як сяйво з повітря збирати, 

Як полотно золоте ткати, 

Ужиця вчилась і ткала, 

Перли чарувала, 

Та ночами плаче, 

Як ніхто не бачить, 

За братіком сумує, 

Душі рідної бракує.


«Гей, сирота, 

Знаю, хто ти така! -

Якось Зміївна сказала, 

За гостею наглядала. -

І як братіка виручала, 

І як долю розміняла, 

Бо бажання одне

Джерельце всім дає!

Та зла я не маю, 

І тебе відпускаю.


Чого знала, навчила, 

Показала, що вміла, 

Як двері минеш, 

То назад повернеш

Обличчя красиве, 

Дівоче, щасливе!

Уміння мої

Не нашкодять тобі, 

Бо в серці скарб шукаєш, 

То ж всі скарби і маєш!»


Так воно і сталось, 

Дівчиця верталась

До братіка, до дому, 

До рідного столу, 

Де він її чекав, 

Кріпко обіймав, 

Сережки свої одягнула, 

А що було, забула, 

Та гарно вишивала -

Майстринею знатною стала!


Дивовижні сорочки

Святкові хусточки

Людям дарувала, 

І тим дивувала -

Хто брав та вдягався –

В Красу обгортався

Чарівну, неземну, 

Мов джерельце, ясну, 

І люди раділи, 

Дивом молоділи!


І радісно зажили

Братік і сестра –

І сяйво світило з кожного вікна, 

І дім їх багатів, розквітався, 

Ніби в криниці чарівній скупався.

А з іншими що було?

Буцімто те джерело річкою стало, 

Землю обійняло –

Очистило всі серця –

І печера та стала пуста.

Київ 2008-2018р.р.
26.04.2018 Проза / Мініатюра
Клумба с жёлтыми нарциссами / Миниатюра | Лора Вчерашнюк
Попередня публікація: 20.04.2018 Поезії / Байка
Басенки на завтрак / Басня | Лора Вчерашнюк
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
25.05.2018 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Сонячне
24.05.2018 © Панін Олександр Миколайович / Верлібр
Судді, судді… (Верлібр)
24.05.2018 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Весняне
24.05.2018 © Тетяна Чорновіл / Ліричний вірш
Полуничний "Дайкірі"
24.05.2018 © Тетяна Чорновіл / Філософський вірш
Хто до гірських тяжіє далей...
Поема Про щастя
21.04.2018
Казка про Брата і Сестру, про Зміївну-Діву та велике Багатство
06.04.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Діалог
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 21  Коментарів: 2
Тематика: Поезії, поема,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.04.2018 11:34  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Приємно! Дякую)))) 

 21.04.2018 17:06  Панін Олександр Мико... для © ... 

Досконалий твір 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +31
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.05.2009 © Микола Щасливий
22.05.2017 © Надія
18.08.2011 © Микола Чат
22.12.2017 © Олена Коленченко
12.05.2012 © Тетяна Чорновіл
11.05.2014 © Оля Стасюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди