26.05.2018 15:18
Без обмежень
51 views
Rating 4 | 2 users
 © Люлька Ніна

Зло на благо

Ця історія життєва душу схвилювала, 

Написати й розказати мене спонукала.

У сім`ї одній це сталось: жінка захворіла, 

Лиш лежала, не робила, не їла й не пила.


Лікарі ніяк не можуть діагноз сказати, 

Вилікувати не взмозі й ліки підібрати.

Жінка мучиться, біль терпить і важко страждає, 

На діточок й чоловіка сумно поглядає.


Чоловіку треба жінку, дому - господиню, 

Щоб робила, дітям - маму і в хаті газдиню.

Він господар майновитий, молодий і гарний, 

Чужих жінок полюбляв і в роботі справний.


На тракторі у колгоспі добре працював, 

І коханку молодую, милу й ласу мав.

Надумала та любаска жінку з світу зжити, 

Й порадила чоловіку її отруїти.


"Не бідуй ти з хворов жінков і серце не край, 

Дуст-отруту в малих дозах ти їй підсипай.

Вона буде від отрути тихо зачахати, 

Це ніхто не запідозрить і не буде знати.


Як вмре вона, ми в любові будем в парі жити, 

І твоїх, і наших діток будемо ростити".

Чоловік на це згодився, дуст у руки взяв, 

Й кожен день потрішечки жінці підсипав.


Раз приходить він додому, а жінка волає, 

Чоловік перелякався і з хати тікає.

На четвертий день вернувся і оторопів, 

Очам своїм не повірив, де стояв - там сів.


Його жінка - хвора жінка по подвір`ї ходить, 

Порається по хазяйстві й помаленько робить.

Чоловік, із недоумства, і в думці не мав, 

Що для неї дуст не трілом, а ліками став.


Сльози із очей линули, на коліна став, 

І каявся, і признався, і жінці сказав:

"Біс попутав мене, жінко, тебе отруїти, 

Та була Господня воля видужати й жити.


Прости мене, й хай Бог простить - я його прохаю, 

Щоб відпустив гріх мені сердечно благаю".

Після того він випАдку сім`ю шанував, 

Любив жінку й вже ніколи "в гречку не скакав".

с.Нижні Станівці, Буковина 15.05. 2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про зраду, Про життя і смерть, Про Бога

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Життєвий урок / Вірш | Люлька Ніна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мачуха / Вірш | Люлька Ніна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Люлька Ніна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.05.2018 07:53  © ... => Каранда Галина 

Є хвороби, які лікують отрутою. Ця історія сталась на Хмельнитчині. В житті всяке буває. Вдячна, що відгукнулись. 

 28.05.2018 07:50  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Чудові строки. Мені дуже приємно коли Ви ніби закінчуєте мій віш своєю поезією. Це так цікаво. Дякую щиро. 

 28.05.2018 07:48  © ... => Костенюк 

Кохання і любов може вилікувати все. А особливо - віра. Дякую, що прочитали мій вірш. 

 27.05.2018 11:05  Костенюк => © 

Наче дума. Повчально. Лікує не дуст, а кохання.

 26.05.2018 17:37  Панін Олександр Мико... => © 

Отрута, отрута -
Даремні спокута,
надія позбутися лих.
Тож кайся, не кайся -
Не намагайся
Змить
Гріх! 

 26.05.2018 16:01  Каранда Галина => © 

Дивна історія... від якої це болячки можна дустом вилікуватися???? 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо