27.05.2018 09:13
Без обмежень
33 views
Rating 5 | 3 users
 © Костенюк

Мосх Різні вірші

переспіви

І


В час, коли море блакитне баюкає вітер тихенько, 

вільно лякливому серцю стає; суходіл у цю пору

зовсім не милий мені, тихе море у даль мене кличе.

Тільки-но вітер з ревінням почне піну з хвилі збивати

і гуркотливий прибій розбивати об скелі могутні, 

море лякає мене, тому швидко від нього тікаю.

Тільки земля мені мила, у ліс я густий поспішаю.

Вітер коли зашумить – в гаю тихому сосни співають.

Важко рибалці в житті! Легкий човен – житло його в морі, 

праця його серед хвиль, а за здобич завжди в нього риба.

Солодко спати мені у затінку розкішних платанів, 

шепіт струмка, що поблизу тече мені чути приємно, 

радує він селянина, ніколи його не лякає.


II


Пан був сусідкою Ехо узятий в полон, а Сатира

Ехо кохала, та тільки Сатир закохався у Ліду.

Як тільки Пан розпалявся до Ехо, так Ехо – з Сатиром, 

ну а Сатир прагнув Ліди. По черзі їх Ерос уразив.

І як настільки з них кожен закоханого ненави́дів, 

стільки коханому був ненави́сний, терпів по заслузі.

Все це кажу усім тим, хто не любить, в повчання: кохайте

тих хто вас любить, любіть і коханими будьте!


ІІІ


Пису пройшовши, Алфей течією до моря прямує

шлях свій веде в Аретусу: дарує він воду оливам, 

свіжому листю і квітам, зволожує грунт їй священний.

Глибоко в море пірнувши, по дну він його протікає

швидко, не змішує воду свою із морською водою.

Море й не знало про те, що потік попід ним прісноводний.

Хлопчик, хто в хитростях майстер та жарти жорстокі вчиняє, чарами Ерос своїми пірнати і річку заставив.



ІV


Стріли свої й смолоскип залишив і батіг підхопивши

Ерос жорстокий суму їз насінням вдягнув на плече.

Йшов, у ярмо заточивши волів витривалих в роботі, 

він засівати родючу ріллю для красуні Део́.

Глянув на Зевса у гору й сказав: «Напої моє поле, 

щоби, Європин ти бик, я не запряг і тебе.»



* Мосх (II ст. до н. е.) — давньогрецький поет, майстер буколічної поезії.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Переспів, Для дорослих, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Врубель / Вірш | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Буколіка XIV Есхін та Тионіх, або любов Кініски (переспів з Теокріта*) / Переспів | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.05.2018 13:08  Панін Олександр Мико... => © 

У ті часи писали багато епіграм та пародій, сподіватимемось, що митець був достатньо загартований.))) 

 28.05.2018 10:15  © ... => Панін Олександр Миколайович 

От би історію Вами описану Мосху послати.
Вів передчасно посивів би від богохульства такого))) 

 27.05.2018 15:34  Панін Олександр Мико... => © 

Якось нещасні закохані Ероса сіттю спіймали,
В діжку із медом запхнули униз головою,
"Будеш стирчати усім стихіям на посміх,
Доки хоч трохи солодшим не станеш,
Щоб усміхатись закохані здатні були". 

 27.05.2018 11:38  Лора Вчерашнюк => © 

Чудово! І тема така жива! Жорстокий Ерос - нерозділене кохання!!! Дякую))) 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо