24.05.2018 15:26
Без обмежень
46 views
Rating 5 | 3 users
 © Костенюк

Буколіка XIV Есхін та Тионіх, або любов Кініски

переспів з Теокріта*

Есхін

Друже Тионіх, здоров будь!


Тионіх

І ти будь здоровий, Есхіне.


Есхін

Де пропадав?


Тионіх

Пропадав? А що сталося, друже, з тобою?


Есхін

Справи у мене погані.


Тионіх

Помітно, що ти, ніби, чахнеш.

Он опустилися вуса, скуйовджені пасма волосся.

Схожий, неначе близнюк, щойно учень пройшов Піфагора –

Жовтий, як ти, босоніж. Люди кажуть, що він афінянин, 

Теж від кохання страждав, але думаю просто голодний.


Есхін

Все ти жартуєш, мій друже, а я від красуні Кініски

Зраду й образу отримав – за крок вже моє божевілля.


Тионіх

Звично вже ти, мій Есхіне, наллєш від душі через вінця.

Все тобі зараз подай, проте, розкажи, як було все.


Есхін

Якось недавно: з Фессалії вершник аргив`янин Апис, 

Я і Клеонік-гопліт – всі зібралися випити разом.

Я їх у себе приймав. Двох телят, порося закололи, 

Флягу відкрив із вином благородним, що в Білі розлите

років чотири беріг, а по запаху – ніби з точила, 

Устриць купив та бобів – непогане вдалося застілля.

Пізно було вже, коли забажали, вина не розвівши, 

Пити здоров`я – кого хто захоче, ім`я лиш назвавши.

Всі імена називали і пили за їхнє здоров`я.

Тільки вона промовчала – і це при мені, що робити?

Хтось їй сказав жартома: «Що мовчиш ти? Побачила вовка?»

Вмить спалахнула вона, наче той смолоскип, відповівши, 

– «Все то ти бачиш! Що ж – Лікос, син Лаби-сусіда є вовк той, 

Ніжний і ростом високий. Він красень, багато хто каже.»


Ось вона тане по кому, від пристрасті сходячи з глузду!

Правда, вже дещо про них вух моїх у свй час досягало, 

Значення не надавав я пліткам цим, вар`ят бородатий!

Вже на той час неабияк, насправді, ми всі були п`яні, 

Той ларисянин противний знов пісню спочатку заводить:

«Лікос та Лікос» – співає цей дурень і в цю мить Кініска

Раптом у сльози ридма! Шестилітнє дівчисько так гірко

Певно не плакало ще, якби рвалось до мами в обійми.

Знаєш, Теоніх, який я: підскочив і ляпаса дзвінко

раз і ще раз їй поклав, а вона підібрала свій пеплос**, 

вибігла швидко надвір і я вигукнув: – «Що, до вподоби

Інші обійми, солодші? Ну що ж, то іди ти нього, 

Гріти на грудях своїх того дурня, по кому ридаєш!»

Схожа на ластівку, що для малих пташеняток від стріхи

Юркнула в небо по їжу, так швидко побігла від мене

В двері від нашого ложа – і як тільки ноги поне́сли!

Є в нас прислів`я: «Подався бичок по дорозі у нетрі».


Двадцять вже днів пролетіло, ще вісім, і де`ять, і десять, 

Ще одинадцять; два дні, як добавиш, два місяця буде, 

Як розлучилися ми. Тож, будь я фракійцем нещасним, 

Знати не хоче мене, а йому – двері наніч відкриті.

Що говорити про нас, що вже нас за людей не рахують?

Ми, як мегарці***-біда́ки під гнітом у долі важкої.

Якби її розлюбити, пішли би на лад мої справи.

Як це зробити Троніх? Влип я, наче та миша у дьоготь.

Знати не знаю, які знайти ліки для пристрасті згубні.

Чув я, щоправда, як Сим, коли в Епідахолову дочку

Дуже закоханим був, із-за моря вернувся здоровим, 

Він мій одноліток, може й мені теж за море податись?

Гіршим за нього не буду, можливо, що і не найпершим, 

Але й не гіршим за інших у битвах я воїном стану.


Тионіх

Дуже я хочу Есхіне, щоб лад увінчав твої справи.

Але, якщо ти все ж вибереш шлях на чужи́ну за море, 

З понад усіх – Птолемей повелитель для вільного мужа.


Есхін

Так? Розкажи, що за цар.


Тионіх

Він для вільного – гідний владика.

Добрий, привітний, розумний, знавець у коханні та віршах, 

Щедро дає багатьом, а освідченим рідко відмовить, 

Як і належить царю. Та просити аж надто не треба, 

Знаєш Есхіне... Так ось, як насправді відчув ти охоту

Плащ на плечі заколовши, ногами обпетрися в землю, 

Витримати гідно наступ від го́плітів мідношоломих, 

Раджу, податись в Єгипет. Бо швидко помітить нам старість

Скроні, а потім підкрастися може і до підборіддя.

Час усе красить у біле. Живи, доки в розквіті сили!



*Теокріт, також Феокріт (грец. Θεόκριτος) (кінець 4 століття до н. е. — перша половина 3 століття до н. е.) — давньогрецький поет, один з найвидатніших представників літератури раннього еллінізму, молодший сучасник Каллімаха, уродженець Сіракуз. Заснував жанр ідилії, у якій предметом милування стає простота і природність невимогливого побуту. Ідилії Теокріта започаткували європейську традицію «буколічної» літератури.


**Пеплос жіночий верхній одяг


***Мегара – місто в Греції

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Переспіви віршів Мосха / Переспів | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ніл / Вірш | Костенюк».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.05.2018 09:22  © ... => Лора Вчерашнюк 

Дякую за позитивний відгук. З морськими хвилями згідний: гекзаметр легковажним не назвеш))) 

 25.05.2018 09:13  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за хороший коментар. У давньогрецьких пооетів помітив цікаву, і втрачену сучасними, особливість: греки про душевний стан та почуття героїв розповідають за допомогою їхніх вчинків та прийняття рішень. "По ділам їх судіть")))

 25.05.2018 09:11  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Образний, тонкий, чисто давньогрецький коментар. Без словоблуддя суджень та оцінок. Лише прийняті рішення та дії. І все зрозуміло де і як живемо))) 

 25.05.2018 08:23  Тетяна Ільніцька => © 

Прекрасний переспів. Передали сутність конфлікту і дух Еллади. Ну і, звісно, чоловічий світ, який віддзеркалює жіночий. 

 25.05.2018 07:44  КАЛЛИСТРАТ => © 

Да одинаковые мы всегда)))

Интерьер с экстерьером токмо меняются, а так...

Как-то читаю рассказики "из древних" и чувствую, ну вот что-то оно родное и, в конце концов пробивает, ба, да это же наш "Шельменко - денщик"!

Ишь ты куда забрался! Или оттуда выбрался?...


Вот, к примеру, если бы встретить нынче древнего грека и спросить его:

- Как дела?!

А он тебе и ответит:

- Плохо брат! Последние дни доживаем!

Жена заела, дети как от соседа, а этот Перикл, так вообще с катушек слетел, говорят, что нынче всем заправляет его гулящая девка Аспазия. И я тебе скажу, что если в ближайшее время Зевес не поразит молниями наших олигархов, так нам и  вообще капец...

А сейчас прости, иду в порт, говорят, что там "заробитчан" привезли из Гипербореи, может кого и подберу себе в помощь, а жене на радость и, если боги будут благосклонны, так, может и выживем, главное не голосовать за этого Перикла....

 24.05.2018 20:42  Лора Вчерашнюк => © 

Гарний твір і гарний переспів!!!!! дуже подобається давньогрецька ритміка - ніби великі і повільні морські хвилі заколисують душу. Дякую))))) 

 24.05.2018 19:16  Тетяна Чорновіл => © 

Так, сумно, ще й як! Ті гранати зараз кидають навіть без приводу. Просто так, з розваги чи за гріш ((. І це ще сумніше. Ревнощі хоч ще можна якось зрозуміти. 

 24.05.2018 19:02  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дуже дякую за коментар! Повинен додати, що самі буколіки Теокріта, як на мене, звучать дуже сучасно. В наш технократичний час ми. як людство, не прогресували ні інтелектуально, ні духовно. В наш час, від ревнощів, кидають гранати і ріжуть ножами. Сумно, правда? 

 24.05.2018 18:47  Тетяна Чорновіл => © 

Як переклад, твір не можу оцінити. Але читала як вірш і отримала задоволення. Дуже цікаво написано.З давніх часів у людей ті самі почуття і переживання. Тільки зараз царів ніяких не шукають а просто скніють до кінця віку ((.
А ще дуже сподобався перелік страв застілля! ))))) 

 24.05.2018 17:11  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Видно дуже гедоністи хотіли мати видатного філософа у своїх рядах))) 

 24.05.2018 17:08  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую за оцінку та Лукіана. Прочитаю неодмінно. Нещодавно читав "Труди і дні" Гесіода. Дуже сучасно: про судову в владу і, взагалі про життя, наче про нас. 

 24.05.2018 16:23  Панін Олександр Мико... => © 

"Живи, доки в розквіті сили", в усьому шукай насолоду,
Так Епікур наставляв, якого звали "гедоністом",
Та тільки мудрість його глибше була за насолоду лише! 

 24.05.2018 16:09  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный перевод! Спасибо!
Неплохо было бы ещё и Лукиана зацепить с его разговорами богов да гетер)))
Вот что за люди раньше были, а как умели жить, это же вам не в Фейсбуке сидеть ей-богу))) 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо