Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.05.2018 15:26Переспів
Для дорослих  Про кохання  
Буколіка XIV Есхін та Тионіх,  або любов Кініски
Рейтинг: 5 | 3 гол.
Без обмежень
© Костенюк

Буколіка XIV Есхін та Тионіх, або любов Кініски

переспів з Теокріта*

Костенюк
Опубліковано 24.05.2018 / 46152

Есхін

Друже Тионіх, здоров будь!


Тионіх

І ти будь здоровий, Есхіне.


Есхін

Де пропадав?


Тионіх

Пропадав? А що сталося, друже, з тобою?


Есхін

Справи у мене погані.


Тионіх

Помітно, що ти, ніби, чахнеш.

Он опустилися вуса, скуйовджені пасма волосся.

Схожий, неначе близнюк, щойно учень пройшов Піфагора –

Жовтий, як ти, босоніж. Люди кажуть, що він афінянин, 

Теж від кохання страждав, але думаю просто голодний.


Есхін

Все ти жартуєш, мій друже, а я від красуні Кініски

Зраду й образу отримав – за крок вже моє божевілля.


Тионіх

Звично вже ти, мій Есхіне, наллєш від душі через вінця.

Все тобі зараз подай, проте, розкажи, як було все.


Есхін

Якось недавно: з Фессалії вершник аргив`янин Апис, 

Я і Клеонік-гопліт – всі зібралися випити разом.

Я їх у себе приймав. Двох телят, порося закололи, 

Флягу відкрив із вином благородним, що в Білі розлите

років чотири беріг, а по запаху – ніби з точила, 

Устриць купив та бобів – непогане вдалося застілля.

Пізно було вже, коли забажали, вина не розвівши, 

Пити здоров`я – кого хто захоче, ім`я лиш назвавши.

Всі імена називали і пили за їхнє здоров`я.

Тільки вона промовчала – і це при мені, що робити?

Хтось їй сказав жартома: «Що мовчиш ти? Побачила вовка?»

Вмить спалахнула вона, наче той смолоскип, відповівши, 

– «Все то ти бачиш! Що ж – Лікос, син Лаби-сусіда є вовк той, 

Ніжний і ростом високий. Він красень, багато хто каже.»


Ось вона тане по кому, від пристрасті сходячи з глузду!

Правда, вже дещо про них вух моїх у свй час досягало, 

Значення не надавав я пліткам цим, вар`ят бородатий!

Вже на той час неабияк, насправді, ми всі були п`яні, 

Той ларисянин противний знов пісню спочатку заводить:

«Лікос та Лікос» – співає цей дурень і в цю мить Кініска

Раптом у сльози ридма! Шестилітнє дівчисько так гірко

Певно не плакало ще, якби рвалось до мами в обійми.

Знаєш, Теоніх, який я: підскочив і ляпаса дзвінко

раз і ще раз їй поклав, а вона підібрала свій пеплос**, 

вибігла швидко надвір і я вигукнув: – «Що, до вподоби

Інші обійми, солодші? Ну що ж, то іди ти нього, 

Гріти на грудях своїх того дурня, по кому ридаєш!»

Схожа на ластівку, що для малих пташеняток від стріхи

Юркнула в небо по їжу, так швидко побігла від мене

В двері від нашого ложа – і як тільки ноги поне́сли!

Є в нас прислів`я: «Подався бичок по дорозі у нетрі».


Двадцять вже днів пролетіло, ще вісім, і де`ять, і десять, 

Ще одинадцять; два дні, як добавиш, два місяця буде, 

Як розлучилися ми. Тож, будь я фракійцем нещасним, 

Знати не хоче мене, а йому – двері наніч відкриті.

Що говорити про нас, що вже нас за людей не рахують?

Ми, як мегарці***-біда́ки під гнітом у долі важкої.

Якби її розлюбити, пішли би на лад мої справи.

Як це зробити Троніх? Влип я, наче та миша у дьоготь.

Знати не знаю, які знайти ліки для пристрасті згубні.

Чув я, щоправда, як Сим, коли в Епідахолову дочку

Дуже закоханим був, із-за моря вернувся здоровим, 

Він мій одноліток, може й мені теж за море податись?

Гіршим за нього не буду, можливо, що і не найпершим, 

Але й не гіршим за інших у битвах я воїном стану.


Тионіх

Дуже я хочу Есхіне, щоб лад увінчав твої справи.

Але, якщо ти все ж вибереш шлях на чужи́ну за море, 

З понад усіх – Птолемей повелитель для вільного мужа.


Есхін

Так? Розкажи, що за цар.


Тионіх

Він для вільного – гідний владика.

Добрий, привітний, розумний, знавець у коханні та віршах, 

Щедро дає багатьом, а освідченим рідко відмовить, 

Як і належить царю. Та просити аж надто не треба, 

Знаєш Есхіне... Так ось, як насправді відчув ти охоту

Плащ на плечі заколовши, ногами обпетрися в землю, 

Витримати гідно наступ від го́плітів мідношоломих, 

Раджу, податись в Єгипет. Бо швидко помітить нам старість

Скроні, а потім підкрастися може і до підборіддя.

Час усе красить у біле. Живи, доки в розквіті сили!



*Теокріт, також Феокріт (грец. Θεόκριτος) (кінець 4 століття до н. е. — перша половина 3 століття до н. е.) — давньогрецький поет, один з найвидатніших представників літератури раннього еллінізму, молодший сучасник Каллімаха, уродженець Сіракуз. Заснував жанр ідилії, у якій предметом милування стає простота і природність невимогливого побуту. Ідилії Теокріта започаткували європейську традицію «буколічної» літератури.


**Пеплос жіночий верхній одяг


***Мегара – місто в Греції

27.05.2018 Поезії / Переспів
Переспіви віршів Мосха / Переспів | Костенюк
Попередня публікація: 23.05.2018 Поезії / Вірш
Ніл / Вірш | Костенюк
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
21.10.2018 © Надія / Вірш
Щем, біль по тілу
21.10.2018 © Тетяна Чорновіл / Філософський вірш
Пливу...
20.10.2018 © Борис Костинський / Патріотичний вірш
До пересічних
19.10.2018 © Добродій Ольга Іванівна / Вірш
Присвята
19.10.2018 © Панін Олександр Миколайович / Жартівливий вірш
Дещо про Акул
Переспів Про кохання
11.06.2018 © Меньшов Олександр
Елегія
24.05.2018
Буколіка XIV Есхін та Тионіх, або любов Кініски
13.04.2018 © Тетяна Чорновіл
Місяць на небі
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3
Переглядів: 36  Коментарів: 13
Тематика: Поезії, Переспів
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.05.2018 09:22  © ... => Лора Вчерашнюк 

Дякую за позитивний відгук. З морськими хвилями згідний: гекзаметр легковажним не назвеш))) 

 25.05.2018 09:13  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за хороший коментар. У давньогрецьких пооетів помітив цікаву, і втрачену сучасними, особливість: греки про душевний стан та почуття героїв розповідають за допомогою їхніх вчинків та прийняття рішень. "По ділам їх судіть")))

 25.05.2018 09:11  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Образний, тонкий, чисто давньогрецький коментар. Без словоблуддя суджень та оцінок. Лише прийняті рішення та дії. І все зрозуміло де і як живемо))) 

 25.05.2018 08:23  Тетяна Ільніцька => © 

Прекрасний переспів. Передали сутність конфлікту і дух Еллади. Ну і, звісно, чоловічий світ, який віддзеркалює жіночий. 

 25.05.2018 07:44  КАЛЛИСТРАТ => © 

Да одинаковые мы всегда)))

Интерьер с экстерьером токмо меняются, а так...

Как-то читаю рассказики "из древних" и чувствую, ну вот что-то оно родное и, в конце концов пробивает, ба, да это же наш "Шельменко - денщик"!

Ишь ты куда забрался! Или оттуда выбрался?...


Вот, к примеру, если бы встретить нынче древнего грека и спросить его:

- Как дела?!

А он тебе и ответит:

- Плохо брат! Последние дни доживаем!

Жена заела, дети как от соседа, а этот Перикл, так вообще с катушек слетел, говорят, что нынче всем заправляет его гулящая девка Аспазия. И я тебе скажу, что если в ближайшее время Зевес не поразит молниями наших олигархов, так нам и  вообще капец...

А сейчас прости, иду в порт, говорят, что там "заробитчан" привезли из Гипербореи, может кого и подберу себе в помощь, а жене на радость и, если боги будут благосклонны, так, может и выживем, главное не голосовать за этого Перикла....

 24.05.2018 20:42  Лора Вчерашнюк => © 

Гарний твір і гарний переспів!!!!! дуже подобається давньогрецька ритміка - ніби великі і повільні морські хвилі заколисують душу. Дякую))))) 

 24.05.2018 19:16  Тетяна Чорновіл => © 

Так, сумно, ще й як! Ті гранати зараз кидають навіть без приводу. Просто так, з розваги чи за гріш ((. І це ще сумніше. Ревнощі хоч ще можна якось зрозуміти. 

 24.05.2018 19:02  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дуже дякую за коментар! Повинен додати, що самі буколіки Теокріта, як на мене, звучать дуже сучасно. В наш технократичний час ми. як людство, не прогресували ні інтелектуально, ні духовно. В наш час, від ревнощів, кидають гранати і ріжуть ножами. Сумно, правда? 

 24.05.2018 18:47  Тетяна Чорновіл => © 

Як переклад, твір не можу оцінити. Але читала як вірш і отримала задоволення. Дуже цікаво написано.З давніх часів у людей ті самі почуття і переживання. Тільки зараз царів ніяких не шукають а просто скніють до кінця віку ((.
А ще дуже сподобався перелік страв застілля! ))))) 

 24.05.2018 17:11  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Видно дуже гедоністи хотіли мати видатного філософа у своїх рядах))) 

 24.05.2018 17:08  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую за оцінку та Лукіана. Прочитаю неодмінно. Нещодавно читав "Труди і дні" Гесіода. Дуже сучасно: про судову в владу і, взагалі про життя, наче про нас. 

 24.05.2018 16:23  Панін Олександр Мико... => © 

"Живи, доки в розквіті сили", в усьому шукай насолоду,
Так Епікур наставляв, якого звали "гедоністом",
Та тільки мудрість його глибше була за насолоду лише! 

 24.05.2018 16:09  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный перевод! Спасибо!
Неплохо было бы ещё и Лукиана зацепить с его разговорами богов да гетер)))
Вот что за люди раньше были, а как умели жить, это же вам не в Фейсбуке сидеть ей-богу))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
18.10.2018 © Суворий
Рішення по Закарпаттю: Ужгород відходить мадярам, нова назва - Закарпатська Україна (листопад 1938)
13.10.2018 © Суворий
Пацифікація Галичини: польська армія руйнує українські села, катує та арештовує (жовтень 1938)
11.10.2018 © Суворий
Європа після Судет: Німеччина активізує зовнішню політику та шпигунство (жовтень 1938)
10.10.2018 © Суворий
Радянська Україна: арешт маршала Блюхера, повстання та чистки в червоній армії (жовтень 1938)
09.10.2018 © Суворий
Закарпатська криза: долю Закарпаття передано в руки Німеччини та Італії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
15.10.2011 © Оля Стасюк
25.04.2009 © Микола Щасливий
15.08.2014 © Ольга Шнуренко
25.12.2011 © Ігор Рубцов
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди