20.06.2018 19:23
для всіх
172
    
  6 | 6  
 © Тетяна Чорновіл

Край досвітнього сну

Край досвітнього сну

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

У безмежжі спокою

Таїною жаркою

Заятрилася кавова ніч.


І з лункої глибіні

Згуслі марева пінні

Ароматом зійшли навсібіч.


Сонця сонного сонях

Десь пульсує у скронях

Край досвітнього сну в голові.


Мріє сутінь ласкава, 

Плине в пахощах кава.

Тобі грудочку цукру чи дві?


Поміж серця ривками

В протиріччі з думками

Сходить ніч у роси кришталі.


І чарує в узвишші

Вибух спраглої тиші

Чи то спалах світання в імлі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.06.2020 09:16  Старченко Наталія Ми... => © 

Аромат кави робить життя особливим, допомагає відчути його красу повніше...

 23.06.2018 08:21  Олена Коленченко => © 

Я теж написала про тишу.. співзвучно)
Чарівний Ваш край досвітнього сну!)

 22.06.2018 12:44  Люлька Ніна => © 

Навіює тепле, смачне, солодке і дуже приємне. Вірш чудовий!

 22.06.2018 01:37  Серго Сокольник => © 

Під зростаючий тиск в голові
Мені грудочки три... Може, дві...
Кава ночі шепоче-
ХОЧЕШ?:)))))))))))))))))))))

 21.06.2018 15:51  Марянич Михайло Мико... => © 

Знімаю капелюха! Бімба!)

 20.06.2018 20:37  Наталія Старченко => © 

Як солодко!.. Такий вишуканий і сповнений почуття вірш... Здається, я навіть відчуваю аромат Кави...