Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
04.10.2018 02:21Політика та суспільство
Про життя і смерть  Про війну  Про минуле  
Більшовизм та гітлеризм в історії життя моєї сім`ї
Рейтинг: 5 | 3 гол.
Без обмежень
© Борис Костинський

Більшовизм та гітлеризм в історії життя моєї сім`ї

Цей жалюгідний пам`ятник, на якому немає жодного слова про те, що під ним лежать остерські євреї, було абияк зроблено за наказом Чернігівського обкому КПУ. А обком отримав "указівку" з Києва, який, в свою чергу, дослухався депеші з Москви. В середині 70-х під тиском міжнародної громадськості в СРСР ЗМУШЕНІ були хоч якось увічнити пам`ять мільйонів євреїв-жертв Голокосту. У той період суворо заборонялося говорити про те, що в братських могилах, розсіяних по населених пунктах європейської частини СРСР, що знаходилася в роки Другої світової війни під окупацією гітлерівців, лежать, головним чином, євреї. Говорили про "радянських громадян" або ж (дуже рідко) про "осіб єврейського походження". До цього, навіть над місцем наймасовішого знищення євреїв в роки Другої світової - київським Бабиним Яром не було ніякого монументу, але було сміттєзвалище:
Борис Костинський
Опубліковано 04.10.2018 / 47581

У Гершона Вітебського - батька моєї бабусі по материнській лінії, в районі с. Любечанинів (5км. від Остра) був паровий млин і примітивна сукноваленка. Потім він купив ще й маленьку лінію з виробництва "зельтерської" води. У прадіда було три найманих працівника, з якими він гарував на рівних. Коли підріс молодший син Льова, то і він почав допомагати батькові з підліткового віку. У сім`ї було 5 дітей, мати - Софія Вітебська була домогосподаркою. Їй постійно допомагала господорювати наймана сільська дівчина. Будинок був цілком просторий, сім`я мала корову і кілька коней. Всі діти з сім`ї Вітебських вчилися в приватній Остерській гімназії і отримали там прекрасну освіту. Моя бабуся реально знала німецьку, французьку та латинь.


Після захоплення Києва більшовиками, у прадіда експропріювали геть усе. Прадід якось зумів купити собі будиночок в центрі Остра, але їм знову зайнялися на предмет "буржуйської розкоші". Дід Гершон змушений був швидко продати цей будиночок і купив жалюгідну хатину під соломою на околиці Остра, поруч з православним кладовищем. Звідти його з прабабусею Софією і повели сусіди-поліцаї на розстріл в жовтні 1941-го року.


Я вважаю, що вина в смерті Гершона та Софії Вітебських лежить не тільки на гітлерівцях, які організували знищення євреїв в Острі і по всій, окупованій ними, території, але і на більшовиках, які аж до 4-ї години ранку 22 червня 1941 року у всіх їхніх ЗМІ писали, що Німеччина - країна-союзник, а Адольф Гітлер - великий лідер дружнього німецького народу. Інформації про те, що творили німці з євреями, в радянській пресі і на радіо не було ніякої. Моя Ба казала, що її батько не вірив чуткам, котрі просочувалися якимось чином, про те, що гітлерівці скрізь знищують єврейське населення. Він говорив моїй бабусі:

- Ідочко, німці - культурна нація. Це тобі не наші босяки, які все завжди брешуть. Навіщо їхати в евакуацію? Навіщо кидати будинок і добро? Прийдуть німці, вони дозволять мені відкрити крамничку на базарі і ми будемо відмінно жити без цих оборвисерів ("обшарпанці" на ідиш. Б.К.).


Коротше, бабуся з двома дочками ДИВОМ змогла вирватися з оточення і дісталася до станції Бобрик, звідки ешелон з біженцями виїхав до Сибіру. Ну, а прадіда сусід на прізвище Бречко вивів з дому і розстріляв десь недалеко, в тому ж в районі. Кажуть, що прадід сам вирив собі могилу перед розстрілом... Місце його поховання, коли в 1943-му році в Остер повернулися більшовики, шукати не стали - ще чого, тут тисячі полеглих солдатів і командирів РККА були кинуті гнити на полях боїв, а то шукати якогось-там жида... А прабабусю розстріляли разом з десятками інших євреїв Остра в яру села Любечанинів. Після війни, коли повернулися з фронту рідні розстріляних, то вони власними силами (допомоги від радянської влади не було ніякої - спасибі, що не заважали) перепоховали тіла близьких на території Остерського єврейського кладовища, прямо біля входу, всіх разом. Тіло прабабусі було опізнано і вона лягла разом з іншими остерськими земляками в цю братську могилу.


Більшовики суворо забороняли піднімати тему Голокосту і до середини 70-х ми тихенько ходили до цієї, покритої невеличкою цементною плитою, братської могили і клали там квіти. Ніколи, ніде і ніхто не говорив в Острі про факт розстрілу євреїв - ні в Остерському краєзнавчому музеї, ні в школах, ні в бібліотеках. Тільки під тиском світової громадськості, після вимушеного зведення над Бабиним Яром пам`ятника, КПРС дала розпорядження будувати пам`ятники в усіх місцях розстрілів євреїв. На постаментах влада писала: "Тут спочивають радянські громадяни ..." Все! Ні слова більше! Хто, що, чому - мовчання! За проведення ОКРЕМИХ ЄВРЕЙСЬКИХ мітингів в пам`ять про жертви Голокосту, КДБ заарештовував і карав тюремними термінами за статтею "Антирадянська пропаганда і агітація".


Після розгрому радянських вигодованців в Шестиденній війні* і, не менш ганебної поразки радянської зброї і загибелі десятків військових спеців, у війні Судного дня**, в СРСР почалася масштабна антисемітська кампанія. Фактично повне знищення Ізраїлем сирійських (читай, РАДЯНСЬКИХ) ВПС і ППО в Ліванській війні 1982-го року***, спонукало Кремль на створення по всій країні, так званих, антисіоністських комітетів і примушення євреїв брати в них участь. Двоюрідний брат мого батька - Наум Радовільський, як фронтовик і комуніст-госпкерівник, був примушений стати головою такого комітету в Ужгороді. Доживав свій вік дядько Ньома в Ашдоді і похований за єврейською традицією на місцевому кладовищі в Землі Обітованій...


Більшовизм за своїми масштабами був набагато страшнішим за гітлеризм. Для євреїв, як для НАЦІЇ, не дивлячись на факти їхньої активної участі в побудові СРСР, більшовизм був згубнішим, ніж гітлерівський нацизм. Гітлерівці знищували євреїв фізично, а більшовики - і фізично, і духовно. Те, що практично всі євреї, вихідці з СРСР, не володіють ні івритом, ні ідиш і не знають, як себе поводити в синагозі, "ЗАСЛУГА" більшовиків, бо ж вони карали за прихильність іудаїзму, як за антирадянщину.


* https://www.youtube.com/watch?v=KhyjXLPIp6g


** https://www.youtube.com/watch?v=nphOmMdeucE&t=25s


*** https://www.youtube.com/watch?v=Iv1BDcsRM6I&t=2082s


04.08.18р.

15.10.2018 Поезії / Гумореска
Про Гната, москаликам рідного брата / Гумореска | Борис Костинський
Попередня публікація: 30.09.2018 Поезії / Сатиричний вірш
Р-р-русский марш / Сатирические стихи | Борис Костинський
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
13.10.2018 © Вікторія Івченко / Культура та мистецтво
Будинок Актора Зачиняють На "Ремонт"?
24.09.2018 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Несподівана подорож
21.09.2018 © Гаврищук Галина / Психологія та стосунки
Причини невиліковних хвороб
19.09.2018 © Гаврищук Галина / Психологія та стосунки
Якщо подумати…
09.09.2018 © Вікторія Івченко / Історія
«Як вивернути сферу… навиворіт?»
Проза життя
10.06.2017
Кухоль на ланцюжку
18.06.2017
Найзаповітніша мрія
04.10.2018
Більшовизм та гітлеризм в історії життя моєї сім`ї
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3
Переглядів: 19  Коментарів: 6
Тематика: Публіцистика, Політика та суспільство
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.10.2018 02:36  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро дякую, пані Тетяна, за Вашу небайдужість!

Скажу ще більше правди. Комуняки СВІДОМО звинувачували українських націоналістів у розстрілах євреїв в Бабиному Ярі. Але нещодавно я подивився "Правду з Вахтангом Кіпіані", де євреї-історики викрили цю підлу брехню повністю. Виявляється, що розстрілювали людей німці з айнзац-команде, а українці - колишні військовополонені з концтабору в Житомирі стояли в охороні біля місця розстрілу, а потім грузили на вози речі розстріляних та відвозили усе до примі...

 11.10.2018 08:25  Тетяна Чорновіл => © 

Прочитала уважно. Навіть зараз знайшла для себе багато невідомого, виникло багато запитань. Більшовизм, як і гітлеризм, страшний і підступний, як би не намагались його обілити любителі ковбаси за 2.20. Нас тримали в невідомості й брехні, нав"язуючи фейкові совкові цінності. А поряд творилися жахіття. Ваша сім"я відчула їх сповна. Та й українцям добре досталося, як не намагалися замовчати, потихеньку спливає. Дякую за непростий правдивий твір! 

 10.10.2018 00:54  © ... => Надія 

Колись почитаю... Найбільш героїчною сторінкою в історії України я вважаю боротьбу УПА. Це навіть уявити собі важко - битися с комуною до кінця 50! Без жодної надії на перемогу, але билися! Герої в повному сенсі цього слова! Ти скажеш, що й сьогодні є герої. Так-то воно так, але сьогодні в хлопців є все для боротьби з москалями, а тоді - лише ідея: "Україна понад усе!" Ні зброї в достатку, ні набоїв, ні шансу вижити... ГЕРОЇ! 

 09.10.2018 14:58  Надія => © 

Боря, почитай книгу Юрія Горліса-Горського "Холодний яр". Обов`язково. Не пожалкуєш. Правдива історія про боротьбу за незалежність України. Не перекручена.  

 09.10.2018 02:45  © ... => Надія 

Щиро дякую, Надя! Казати правду - моє кредо з раннього дитинства. Стосовно ж того, що українці мали свій "Голокост" - Голодомор, то за масштабами цей жах був не менш трагічним, ніж нищення гітлерівцями та їхніми поплічниками-колаборантами євреїв у Другу світову війну. Але різниця у ставленні до цих кривавих подій в українців та євреїв дуже різна. Якщо кожен єврей(КОЖЕН!) знає про Голокост і завжди ладен про це голосно казати, то пересічні українці при згадці про Голодомор запросто можуть сказати, що "те ...

 08.10.2018 20:08  Надія => © 

Дуже складну і болючу тему піднімаєш, Борю. Чи осилимо її? Мовчали не тільки про загибель євреїв. Мовчали і про Голодомор в Україні. І зараз намагаються кричати, шо ніякого Голодомору і Голокосту не було. Але ж все це було.
Мабуть немає жодного роду в Україні, якого б не торкнулися ці жахіття.
Написав правдиво. Читати боляче...  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
18.10.2018 © Суворий
Ршення по Закарпаттю: Ужгород відходить мадярам, нова назва - Закарпатська Україна (листопад 1938)
13.10.2018 © Суворий
Пацифікація Галичини: польська армія руйнує українські села, катує та арештовує (жовтень 1938)
11.10.2018 © Суворий
Європа після Судет: Німеччина активізує зовнішню політику та шпигунство (жовтень 1938)
10.10.2018 © Суворий
Радянська Україна: арешт маршала Блюхера, повстання та чистки в червоній армії (жовтень 1938)
09.10.2018 © Суворий
Закарпатська криза: долю Закарпаття передано в руки Німеччини та Італії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.11.2011 © Микола Щасливий
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
13.09.2015 © Ірина Мельничин
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди