20.10.2018 12:58
для всіх
161
    
  7 | 7  
 © Анатолій Костенюк

Анкор, ще анкор!

Анкор,  ще анкор!

аналіз картини П.А. Фєдотова

Что ж! Камин затоплю, буду пить...
Хорошо бы собаку купить.
И. Бунин

Я живу зараз в п`янім угарі, 

похмеляючись зранку щораз.

Ми з тобою могли бути в парі, 

та самотність лягла поміж нас.


Те похмілля веде до запою...

До ворожки потрібно зайти:

взнати, серце ким я заспокою, 

ким своє заспокоюєш ти?


Мені випаде дама пікова

і дорога в казенний «палац», 

а тобі – король світлий червовий

і багатство та щастя для вас.


Що ж, твоє щастя не налякаю.

І коли тобі кажуть – люблю, 

це тому, що на тебе гадаю, 

а собі... я собаку куплю!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.10.2018 12:11  Тетяна Белімова => Костенюк 

Яка драма... Скільки експресії в цих коротеньких рядочки, надриву. Справжнє почуття воно таке. Зносить загати.
А пес... Що ж пес проти коханої?..

 21.10.2018 08:26  Тетяна Чорновіл => Костенюк 

Чудова поезія. Додає відчутного настрою до зображеного і сказаного колись.

 20.10.2018 22:27  Борис Костинський => Костенюк 

Абсолютно влучний коментар до картини!  {#}

 20.10.2018 14:55  Каллистрат => Костенюк 

Отличный комментарий получился! Спасибо.

 20.10.2018 13:57  Панін Олександр Миколайович... => Костенюк 

Не сумую, хоч іноді плачу,
Втім, достатньо печалі-журби,
Заведу волохату собачку
І гайнемо у ліс по гриби!
А елегія. справді,
дуже чуттєва.