21.10.2018 16:57
Без обмежень
46 views
Rating 5 | 6 users
 © Надія

Щем, біль по тілу

Щем, біль по тілу, неначе струм…


Печальні очі... Нестерпний сум.


Упали крила… І знов одна…


Десь зовсім поруч іде війна…




— Борюсь зі страхом. Там кров і смерть…


Коли скінчиться ця круговерть?


Для чого ж плаття, і ця фата?..


Пекучі сльози, сумне життя…




— Я не прощаюсь. Мене чекай!


Не плач! Не треба! Не проводжай…


Чекай, рідненька! Я повернусь!


І дня свого я, таки, діждусь!




14. 07. 2015 рік


Світлина з інтернету

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Війна 2014 Україна, Для дорослих, Про козаків, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Невидимая натянулась нить / Стихотворение | Надія 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я шью сама / Стихотворение | Надія». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Надія.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.10.2018 16:02  © ... => Тетяна Ільніцька 

Як хочеться, щоб хлопці повернулись живими. А ще дужче хочу, щоб, нарешті, скінчилася війна! Сумно все це і дуже боляче.
***Дякую Вам, пані Таню. Тримаймо п`ястучки за наших хлопців!  

 23.10.2018 12:16  Тетяна Ільніцька => © 

Які рядочки... До мурах... Немов пісня... 

 23.10.2018 09:42  © ... => Серго Сокольник 

Я і розумію це, а серцем прийняти не можу. Ніяк. А вже скоро п`ять років, як триваж ця війна. Чому? Хто повинен її зупинити? Всі безсилі? А як же міжнародна спільнота, ООН? Щось же треба робити! 

 23.10.2018 02:23  Серго Сокольник => © 

Війні не скінчитись, нажаль. А жити треба... 

 21.10.2018 23:24  Борис Костинський => © 
 21.10.2018 23:04  © ... => Борис Костинський 

Згодна з тобою, Борю. Тільки справжній героїзм воїнів (не придуманий) повинен слугувати інструментом для патріотичного виховання майбутнього покоління. А Герої... хай будуть героями і при цьому обов`язково нехай залишуться живими. Як боляче слухати звістки про загибель хлопців, дівчат, яким би тільки жити. І мої учні там, на Сході... Як я за них переживаю.
***І в нас теж біля могили загиблих воїнів встановлюють прапор України і бригади, в якій воював солдат.
І за УПА згодна. Скільки всього випало на долю українського народу. Та сподіваюсь, що Україна остаточно стане незалежною, самостійною державою.
Дякую тобі за коментар!  

 21.10.2018 21:23  Борис Костинський => © 

Дуже експресивний твір, Надя! В коротенькому тексті ти змогла передати те, що несе війна. Вірніше, її темний бік. Бо, як не дивно, але війни мають ще й світлий бік - появу сакральної крові, котра завжди цементує кожну націю. Плюс, нація потребує ще й пантеон героїв, на прикладі котрих мають виховуватися нові покоління. Вчора подивився свіже інтерв`ю Дмитра Корчинського, де він говорить про автокефалію Української церкви. Пан Дмитро сказав там нову для мене річ. Він вважає, що церква стоїть не на наявності х...

 21.10.2018 19:08  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Ніхто, на жаль, не знає, коли скінчиться ця ненависна війна. Скільки горя, смертей...
Дякую, Олександре Миколайовичу, за чудовий, хоч і сумний екс.Щасти Вам!  

 21.10.2018 17:46  Панін Олександр Мико... => © 

Так воно триває і досі -
Аритмія надірваних струн...
Нескінченна воєнна осінь,
Нескінченний осінній сум.

Коли вже скінчиться!? 

Публікації автора Надія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо