24.11.2018 21:00
Без обмежень
35 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Жнива...

В це літо густо цвіла пшениця, 

З землі зерно втікало в ешелонах.

І пахла! Життям пахла паляниця, 

Та їли тільки ті, що у погонах.


А восени… ми крихтам були раді, 

Шматочок хліба, хоч окрайчик!!!

Та віддавали все злочинній владі, 

Один за одним гас життя каганчик…


Прийшла зима… а з нею – страшний холод…

Хоча ми грілись – корінці шукали…

У нашій хаті поселився Голод, 

Хоч ми його не кликали, не ждали…


А навесні, коли розтало поле, 

ПочАлися страшні жнива

За що до нас ти злюща така, Доле?

На все село одна лиш Смерть жила…


І знову літо… мертво-чорне літо…

Матуся жменю колосків знайшла…

Стовкла, зварила… сіла відпочити…

Не встала… в пам’ять тихо відійшла…


Той хліб останній, був найкращий в світі, 

Тоді малому, врятував життя.

Мені Господь дозволив посивіти, 

А я ще й досі чую мамине серцебиття…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Лист Миколаю / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Річка / Вірш | Добродій Ольга Іванівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Добродій Ольга Іванівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.11.2018 08:59  Тетяна Ільніцька => © 

Царство Небесне. Вічна пам`ять. 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо