25.11.2018 17:42
Без обмежень
16 views
Rating 5 | 1 users
 © Вентана

Маріонетка

«Пробач… Я не навмисно…»

А вибачати було й нічого, бо

Я для тебе була просто лялькою, 

Що лежала на поличці поряд з іншими

Такими ж маріонетками

Шкода, що почуття не порцелянові

І біль не має терміну придатності.

Бо не сховати за костюмом травми –

Порізи на руках од вістря скальпеля…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Верлібр, Для дітей, Про зраду

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Може, це і є кохання…? / Білий вірш | Вентана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Тиша може вбити / Білий вірш | Вентана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Вентана.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Вентана

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо