25.11.2018 17:58
Без обмежень
42 views
Rating 5 | 1 users
 © Вентана

Може, це і є кохання…?

Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.

Ти з’явився в моєму житті раптово, 

Як грім серед ясного неба.

Твоя усмішка була по дитячому щирою –

З ямочками на щоках.

Ти завжди вірив у краще й був до безглуздого впертим оптимістом, 

Хоча життя ставило надто складні випробування.

І розповідав веселі історії, змушуючи мене

Сміятися крізь сльози

Аж до болю в животі.

Твоє плече завжди було міцним і непохитним, мов кремінь, 

Хоча іноді, ночами, я чула твоє важке дихання, 

Розуміючи, що не в змозі тебе заспокоїти.

Декілька разів мені здавалося, що я клопіт для тебе…

Та коли ти сильно-сильно, до хрускоту в ребрах обіймав мене, 

Сумні думки кудись зникали примарно…

Може, це і є кохання…?

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Білий вірш, Для дорослих, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Падіння = політ / Верлібр | Вентана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Маріонетка / Верлібр | Вентана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Вентана.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Вентана

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо