28.11.2018 00:39
Без обмежень
30 views
Rating 0 | 0 users
 © Підпалий Володимир

Кінь

У Андрійка на долоні

всеньку ніч пасуться коні.

У долині напасуться

і росою там зап`ють, 

не гасають, не гризуться, 

і не б`ються, і не б`ють.

З золотими копитами, 

із червоними хвостами

ходять, наче по воді, 

на шовковім поводі.

Чорні гриви шиї гнуть, 

ріками униз течуть.

І задумав так Андрій:

тут між ними десь і мій, 

і найкращого коня

вже він майже доганя.

Вже спіймав за гриву він, 

щулить гострі вуха кінь

бурю видихнув грудьми

вдарив дзвінко копитьми, 

аж розсипались вогні —

і пропав у табуні.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Дитячий вірш, Для дітей, Про тварин

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зайчик / Дитячий вірш | Підпалий Володимир». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Запросини / Вірш | Підпалий Володимир». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Володимир Підпалий.

Художник Леся Гармиза


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Володимир Підпалий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо