Хто винен?
Залежність — велика біда
Не заховатися
ніколи і ніде,
Скрізь
кубики розхитуються
гральні,
Полюють на мене вночі
і вдень,
І в душу лізуть
виродки моральні.
Цих “дружбанів” завжди
численна
рать,
В бюветі плещуть
води мінеральні,
А поруч
з пляшками сивушними
стоять.
Вітають
підлі виродки моральні.
А вранці болю повна
голова,
Таке воно —
лихе похмілля п`яне,
Хоч гулянка, це не моя
вина -
Ніхто, ніколи
слухати не стане.
Гризоти совісті у тім`я
б`ють і б`ють,
Вони вживають
заходи каральні,
Сукають з мене мотузки
і в`ють,
І провокують
виродки моральні.
Так, для потвор зелених
я — мішень,
Не хочеться коритися,
хоч мушу:
Полюють на мене
вночі і вдень
Моральні виродки
і лізуть, лізуть в душу.
