"Світоглядні перлини української національної ідеї". Сторінки з книги професора Івана Белебехи
Частина Дев`ята Нація - творець і носій УНІ
Ця книга була перевидана у Києві, на початку 2020 року, Народним художником України, незалежним істориком, філософом і поетом Сядристим Миколою Сергійовичем. Видання можна придбати в Музеї мікромініатюри, де зберігаються роботи Майстра, за адресою вул. Лаврська, 21 (Національний історико-культурний заповідник Києво-Печерська Лавра).
*********************************************************************
"Українська нація являє собою значне етнічне утворення, великий живий організм, який вийшов з неволі духовно і морально ушкодженим, але не втратив прагнення жити власним життям. Цей організм має свій колективний розум, здатний осмислити своє місце серед інших націй та забезпечити гарантоване процвітання, уникаючи трагічних небезпек.
Часто в наукових і прикладних програмах основне завдання, що приписується нації, - будівництво власної держави. Українські націоналісти навіть гасло таке утворили:"Здобудеш українську державу, або загинеш у боротьбі за неї!" Тоді це було головним прагненням нації і націоналістів. Такою була історична вимога. Минув час і нині, після 20-річної незалежності, стало ясно, що отримання держави не є кінцевою метою прагнення нації. Державу маємо, а нація залишилася у пригніченому стані. Щоб охопити усю життєву сукупність потреб, нація виношує генеральну програму своєї життєдіяльності на велику перспективу перебування серед всесвітньої людської спільноти. Передбачає шляхи та норми поведінки у всіх можливих ситуаціях. Ця програма називається в усьому світі Національною Ідеєю. Стосовно нашої теми - це Українська Національна Ідея.
Український етнос, який кваліфікується як українська нація, має на даному етапі (коли вирішується питання: бути чи не бути українській нації) осмислити відповідальність за свої негайні дії та дії близького і далекого майбутнього.
Мета України - жити не в космополітичній державі, а у справедливій національній державі, де усі етнічні групи суспільства будуть брати участь в управлінні державою, у розподілі національного доходу відповідно до своєї участі в творенні матеріальних величин, згідно зі структурою учасників - творців та споживачів благ суспільства.
Життя у національній Україні - це безкінечний процес прогресу, удосконалення, самоорганізації, розвитку культури, мистецтва, освіти, духовності, науки, моралі, виховання, процвітання.
Людство (давнє й сучасне) функціонує, в основному, як сукупність націй, етнічних груп. Таку систему можна назвати справедливою, Богом визначеною. Якщо будь-яка нація має свою територію і за своєю чисельністю здатна забезпечити нормальний (не агресивний) спосіб життя, вона реальний претендент на власну державність.
Нація плекає культ предків за природною мотивацією: це предки зробили нас такими, і ми не можемо їх зрадити. Маємо спільне минуле з його героями, перемогами та поразками.
Мусимо здійснити те, чого вони прагли, але в силу обставин не змогли досягти - стати вільними, мати свою державність. Зберігаючи славу предків, повинні навчитися уникати поразок, які спіткали наших предків. Маємо діяти розумом, мудрістю, наполегливістю, безкомпромісністю. Усе позитивне з минулих тисячоліть мусимо використати, додавши до нього свій розум, таланти, свою волю та наполегливість. Усе, що ми робимо, належить не лише нам, але й нашим нащадкам.
Українська нація приречена творити і оголосити свою Національну Ідею, яка б поєднувала у собі як традиціоналізм, консерватизм, так і новітні явища, які впливають на буття нації та держави. УНІ - це великонаціональна, великолюдська конструкція життя українства на материнській території та у країнах поселення. УНІ, таким чином, є Законом для міжконентальної України. Між членами нації мають бути дружні стосунки.
Несумісні з Українською Національною Ідеєю:
- недолугі, нетямущі та непатріотичні президенти, прем`єр-міністри, голови ВРУ, міністри, керівники самоврядних органів, підприємств, освітніх, наукових, культурних закладів;
- космополітизм як світоглядна система;
- розпуста, пияцтво, відмова народжувати дітей; безбожництво, аморальність;
- негативні процеси, які відбуваються в Україні, ніким не контролюються, не стримуються, бо до влади дорвалися чужі люди, недруги України;
- псевдопатріотичні і псевдонаціоналістичні організації, які зсередини підривають державний устрій незалежної України;
- політичні партії, які пропонують російську мову як державну. Це злочин не лише політичний, а й моральний та кримінальний, бо Україна - моноетнічна держава;
- зрадницька еміграція заради "солодкого життя". Треба мати відповідальність за долю України;
- безпритульність дітей, дорослих людей, народні злидні;
- нахабна поведінка державних та самоврядних органів до населення;
- надмірна, ніким не контрольвана експлуатація приватними власниками найманої робочої сили;
- свавільний парламентаризм, як вороже гніздо щодо незалежної України;
- виборча система, яка дозволяє проникати у вищі ешелони влади криміналітету, "ворам в законе";
продажні судді усіх рівнів, прокурори, міліція, чиновництво, викладачі вищих навчальних закладів;
- неконтрольований, а нерідко заохочувальний в`їзд в Україну іноземних громадян під виглядом біженців;
- потік іноземних спортсменів, особливо футболістів, які гублять вітчизняний спорт;
- антиукраїнські, антидержавницькі ідеології;
- надбагатії, "донецькі порядки"; федералізація України; клани, олігархи, нувориші;
політичні діячі, що містять паскудство, руйнацію, злодійську аморальність;
- інтелігенція з недорозвиненою національною свідомістю.
Українська нація номінально є гегемоном суспільства і водночас творцем УНІ, але на даний момент все ще не вважає себе святістю, центром життя у власній державі. Треба якомога швидше усвідомити це і рішуче діяти. Українство ще не все розуміє, що таке УНІ, бо значна частина нації продовжує хворіти ідейно, не може збагнути, що УНІ - це програма життя на віки".
