27.08.2011 19:39
327 views
Rating 0 | 0 users
 © МАР`ЯНА ГОЙ

Лірична сповідь

Мене спопеляє 

Віра сліпа 

У нетліннім есе 

Про правду життя. 

Хоча і бувають 

Каяття ті сумнівні, 

Я відчуваю, 

Що здатна на більше. 

Світ весь на коліна 

Хтось прагне поставить, 

А я божевільна 

Ховаюсь у панцир. 

Бувають ті миті, 

Що рвусь із піжами. 

Дні - витинанки, 

Безумні і в танці. 

Та в більшості в сон, 

Я прагну упитись. 

Не те, щоб втомилась, 

А щоб не здуріти. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Білий вірш - Безіменні...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Магічне коло». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора МАР`ЯНА ГОЙ.


Мій рейтинг: 1

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.08.2011 19:49  Оля Стасюк 

Дуже гарна і щира сповідь.

Публікації автора МАР`ЯНА ГОЙ

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо