Березовий листочок
з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»
Березовий листочок
На гілочці тремтів.
Відзеленів давно вже,
Пожовк, засох, змарнів.
Його брати-сестрички
Опали, відлетіли,
Лиш він берізки-мами
Тримається щосили.
Вже й осінь відкружляла,
Засніжила зима.
– Однак весни діждуся!
Вітри? Мороз? – дарма!
Усе перетерплю я,
Триматимусь міцніш.
Тепло-добро настане,
Не вічні холоди ж!
Ось грози загриміли
І пролісок зацвів
І гордий, і щасливий
Листок весну зустрів.
Один на сонці грівся,
Роси пив крапельки.
А поряд з ним на гілці
Вже лопались бруньки…
Не тисячі – мільйони
Проклюнулися з них
Блискучих і зелених
Листочків молодих.
І плем’я те невтримне
Шуміло і росло,
І той старий листочок
У тінь свою взяло.
Закрило йому сонце
І затулило світ
В зеленому полоні
Отямився листок-дід.
Навіщо чекав весну
І мерз у стужу люту?!
Нікому не потрібну
Проніс свою спокуту.
Серед зелених – жовтий,
Серед живих – сухий…
І сам покинув гілку
Листочок той старий.
2004 р.
