03.10.2011 21:21
-
169
    
  1 | 1  
 © Сашко Новік

Потроху вимальовується образ, 

і з кожним реченням все ближче зміст, 

у моїх вербальних спробах, 

між душами побудувати міст. 

Довершенність, недосконалість слів, 

без дозволу спліта в уяві, 

згубивши знову відлік днів, 

в житті моєм твою появу. 

Не донесуть того слова і квіти, 

як пазурем в душі шкребе, 

тож вкотре спробую зробити: 

як сильно я люблю тебе. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.10.2011 17:45  Оля Стасюк 

Нарешті без сліз!

 03.10.2011 21:57  © ... 

дякую))) старався

 03.10.2011 21:54  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобалось...

 03.10.2011 21:53  Каранда Галина => © 

У цих випадках слова мають бути найпростіші. Що ти в кінці й зробив!