Оля Стасюк Якби була ж я річка
Якби ж була я річка,
А ти струмок,
Я стишила б свій хід,
І ти – свій крок...
Я б сипала у синь
Волошок дзвін,
А ти сміявся б в світлі
Георгін.
Потік стрімкий мене б відводив
В даль,
Де відгоміли б
Роси і печаль.
Я б щастям тихо сипала
У синь,
І поглинала нову
Далечінь...
Якби ж була я річка,
А ти струмок,
Прискорила б я знову
Хлюпіт-крок,
Якби ж ти в блиску неба,
Мов слюди,
Відплив від мене
Раз і назавжди!
22.10.2011 13:22 © ... => Тетяна Чорновіл |
Просто трохи дістала... |
21.10.2011 17:40 Тетяна Чорновіл => © |
 Алгебра у той день відпочивала! :)))) |
21.10.2011 17:27 © ... |
Спасибі! Спробую щось новеньке! Просто це - найбільш улюблені мої образи... |
21.10.2011 17:26 © ... |
|
21.10.2011 17:26 © ... => Тетяна Чорновіл |
Чесно - на алгебрі... |
21.10.2011 15:10 Тетяна Чорновіл => © |
Мабуть, на уроці географії писався вірш... |
20.10.2011 19:41 Каранда Галина |
 Олю! кожен окремо твої вірші просто чудові, я згодна, і визнаю твій талант. але перестань експлуатувати ВОЛОШКИ і СИНЬ. це кидається в очі! спробуй себе в різних стилях, попародуй інших, особливо авангардистів. просто для того, щоб трохи оновити образ. можеш на мене памфлета скласти, головне, - без сині, волошок і мустангів)))))))) |
20.10.2011 19:33 Каранда Галина => Тарас Іванів |
так хто ж Вам не дає, жінка ж під боком! |
20.10.2011 19:31 Тарас Іванів |
 Так ніжно, ніжно, що аж захотілось жінку пригорнути... |
