Доманіцькому С.О.
Присмак кави гіркий-гіркий –
І прискорено б’ється серце.
У вікні бачу погляд німий…
Невже я? І коли це минеться?
Нема радості в моїх очах.
Була радість… в суботу, неділю.
І побачитись нам хоч би в снах,
Я без тебе радіть не умію.
Кришталеві сльозинки зітру,
Що бринять по щоці від розлуки.
Поки каву гірку доп’ю,
Знов згадаю твої теплі руки.
м.Кам’янець-Подільський, 15.07.2009
