30.12.2011 12:02
200 views
Rating 5 | 1 users
 © Толік Панасюк

Не малює по вікнах мороз

Склопакети. Хіба він винен? 

Нишком-тишком проходить повз. 

Не потрібні його картини. 


Зажурився старий дідуган. 

Оксисен карбону душить. 

Хтось у нього шмат віку украв. 

Ще не довго, й митця забудуть. 


Хто ж мені малюватиме казку? 

Вічний подив дитячих мрій, 

Новорічну святкову захцянку. 

Ледве дише безсилий дід. 

Дрогобич 2011



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Фільтровані слова. Рафіновані думки. | Толік Панасюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Поцілунок твій – сфальшована щирість | Толік Панасюк».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.01.2012 23:56  © ... 

Якась несправжня цьогоріч зима. Невже не брешуть про глобальне потепління? 

 30.12.2011 22:17  Микола Чат 

Життєво. (Але хто оте почує?) 

 30.12.2011 17:41  Каранда Галина => © 

і в мене вікна старі!))))) чекатиму на художника!)))) 

 30.12.2011 12:46  Олександр Новіков 

Прогрес. Шкода дідугана. Але в мене склопакети не стоять, так що надія є 

Публікації автора Толік Панасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо