Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
09.02.2012 21:18Кулінарія та рецепти
Про красу  Про Україну  Про сучасність  Про місто  
Злата Прага
50000
© Тетяна Белімова

Злата Прага

Смачне привітання

Тетяна Белімова
Опубліковано 09.02.2012 / 8998

Градчанська – Малостранська - Староместська – Празькій град. Приємний голос диктора празького метрополітену оголошує назви станцій, попереджає про зачинення дверей, закликає бути уважними. Електричка переїжджає річку Влтаву, яка поділяє Прагу на дві частини, і знову пірнає під землю. Все ясно. Все зрозуміло у цій слов’янській мові – написи, слова, вирази. Все зрозуміло і не зрозуміло… Чому латиниця? Чому католицизм? Чому замість золотої цибулини–бані стрімкий готичний шпиль? Тут проходить межа слов’янського м’якого й сентиментального, підкуповуючого своєю щирістю світу та західноєвропейського – раціонального, інтравертного, розмислового. Мова – це певно остання не втрачена ознака слов’янськості у Чехії, яка виглядає дуже європеїзованою країною, була такою завжди, упродовж багатьох віків пнулася навшпиньки, щоб досягти цієї колом окресленої зіркової брами на синьому прапорі. 

Готична архітектура у щирого слов’янина не може викликати захоплення – сіре каміння, сіро-чорна бруківка вузесеньких старовинних вуличок, чорніюча над Влтавою готичність Празького граду – королівської резиденції, потьмянілі від часу фігури святих на балюстрадах Карлового мосту. Лише на другий-третій день організм починає призвичаюватись і поглинати цю сірість, знаходити в ній різні відтінки, а далі можна, піднявшись у сонячний день на оглядовий майданчик і побачивши червлене золото череп’яних дахів у легенькій імлі пари з димарів, захопитися й щиро покохати красуню Прагу! 

Прага – чудова! Вона прекрасна не лише своєю старовинною, середньовічною самобутністю, чудовою інфраструктурою (безшумні швидкісні трамваї, в яких сидіння …з підігрівом і повна відсутність задовбуючих, тряских маршруток, а значить, і смогу!), а й культурним наповненням. Прага – це місто-музей! Починаючи з музею скла, іграшок, бруківки і, звісно, завершуючи величезною, у різних приміщеннях мистецькою галереєю, в якій побачиш і Рембрандта, і Гойю, і Моне, і Пікассо, і Шагала, і Кандинського, одним словом, полотна всіх тих майстрів, про які лише читав, котрі, затамувавши подих, роздивлявся в ілюстрованих енциклопедіях. Обов’язково пройдешся сумним Юзефовом – єврейським кварталом, перетвореним у роки Другої світової війну у гігантське криваве гетто…Згадаєш Празьке німецькомовне коло, його великих авторів – Майрінка, Кафку, Брода, Фукса, які жили у цьому місті, ходили цими вуличками, але проминули й чеський народ і чеську культуру, бо належали до інтелігенції, яка аж ніяк не могла послуговуватись хлопською мовою… Щось знайоме? Так! Прага початку ХХ ст. – абсолютно німецькомовне середовище в усіх офіційних сферах. Не знаєш німецької, то ти – віслюк, що вибіг із хліва і ремиґає не знати що й для чого. Але із здобуттям державності все перемінилося, бо чеський народ мав волю до перемін, прагнення жити у своєму домі за своїми правилами, але водночас орієнтуючись на європейські досягнення. Мабуть, це і мав на увазі Микола Хвильовий, коли говорив про «високочолу Європу, Європу Фауста й Гьоте»…  

Дивуєшся красивим, на кожному кроці магазинам «Богемія Крістал», чистоті, величезній кількості смітниць (на кожному кроці!) і телефонних будок. Дивуєшся чехам, які, дізнавшись, що ти – з України, не змовляючись питають одне й те ж: «Як ви можете так жити?», «Чому ви так живете?», «Чому голосуєте за бандитів?». Кожен із питаючих використовує різні, залежно від культури й освіти, слова, але зміст завжди однаковий. Сумний і правдивий сенс. І так стає пекуче соромно за земляків, затурканих, задурених, зазомбованих, так шкода, що маємо таки те, що маємо. І так хочеться пояснити про навислу парадигму тоталітарного минулого, про знищену інтелігенцію, про голодомор, але, може, не в цьому річ? А тоді у чому? Можливо, ми так довго були під різними азійськими ігами, що й самі вже стали азіатами? І вже не переживемо євроазійського ренесансу, про який мріяв все той же Микола Хвильовий, так і залишимося відсталою азіатською країною, де за законами подібних соціумів народ нічого не вирішує, а лише сонцесяйний паша може вказувати перстом, карати або милувати. 

Я хочу одного дня прокинутися в іншій Україні! А Ви? 

 

Празький торт 

Тісто: 

0,5 склянки кефіру; 

150 г вершкового масла; 

3 – 5 ст. ложок какао, залежно від того чи більш, а чи менш шоколадний торт ви любите; 

3 яйця; 

1,5 склянки борошна; 

1 склянка цукру; 

1 пакетик кулінарного розрихлювача (у крайньому випадку – сода + оцет). 

Починаємо із яєць – їх треба гарненько збити із цукром, додати розм’якшене масло, підігрітий до ледь тепленького кефір, борошно, какао, розпушувач. Все перемішуємо, ділимо тісто на три частини і випікаємо кожен корж у круглій формі при t + 180º десь до 20 хвилин. Спечений корж має бути м’якесеньким, не пересушеним! Готові коржі необхідно гарненько зволожити якимось алкогольним напоєм. Підійде коньяк, кагор, горілка, але не з перцем!, в жодному разі – віскі або мартіні! Якщо Ви готуєте торт на дитяче день народження, розведіть алкоголь водою у пропорції 1:2, або 1:3. 

Крем: 

Краще за все не морочитися із заварним кремом, а купити банку згущеного какао, збити його із 100 г вершкового масла. Готовим кремом змастити коржі. 

Глазур: 

Також із метою уникнення складнощів слід купити 100 г плитку чорного шоколаду, розтопити його у каструльці на маленькому вогні, додати трохи вершкового масла й молока. Готовою глазур’ю прикрасити торт. 

Смачного! 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.02.2012 Поезії / Вірш
Фаустівська Валентинка
14.02.2012 Публіцистика / Кулінарія та рецепти
Ave caesar!
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
01.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (30.)
Кулінарія та рецепти
18.04.2012
Котлети по-київськи
09.02.2012
Злата Прага
30.01.2012
РАФАЕЛЛО
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 358  Коментарів: 6
Тематика: Кулінарія та рецепти, краса, місто, Прага, привітання, Празький торт
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.02.2012 00:08  © ... для Олександр Новіков 

Дякую! Пригощайся! Частую всіх! 

 10.02.2012 23:02  Олександр Новіков 

ух ти, бомбіческа Прага, хочу. і торт. ще раз приєднуюсь до привітань 

 10.02.2012 00:30  © ... для Деркач Олександр 

А я через 10 років після Вас! Ще раз вітаю! 

 09.02.2012 22:59  Деркач Олександр для © ... 

Дякую за побажання! Дякую за Прагу! Був у 1989 р. Враження супер, купив дві платівки Фелікса Словачека (кларнет обалдєнний) залишок пішов на пиво 

 09.02.2012 21:36  © ... для Тетяна Чорновіл 

Звісно! Налітайте, поки свіженький! 

 09.02.2012 21:33  Тетяна Чорновіл 

Спішу приєднатися до привітань шанованих іменинників!!! Щастя вам і здоров"я!!! А також затримаюсь трохи... Може пощастить, і перепаде шматочок чудового торта, який приготувала наша портальна господиня!!! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
07.02.2014 © Суворий
26.11.2011 © Микола Щасливий
18.11.2014 © Сьомін Валерій Олексійович
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди