Кіберпанк попереджає: не зловживайте технологіями

"Що дав кіберпанк нам нині? Нині ми чекаємо на безкоштовний інтернет, який Ілон Маск скоро в космос запустить – ось вам результат впливу кібербанку 80-90-х років того століття. Так, того самого, нині смішного жанру – з купою дротів і каструль на головах, що імітували VR-окуляри." Про кіберпанк спілкуємось з Олексієм Деканем, автором з Харкова.

Що саме для вас кіберпанк?

Для мене кіберпанк це не лише література. Це ціла субкультура, поєднання візуальних, художніх книжкових світів. Я дуже люблю класичний кіберпанк, так званий «олдскул». Зараз вже можна сказати, що такі літературні пророки як Гібсон чи Ф. Дік змогли спрогнозувати чимало речей. Але, як казав Бредбері: «Люди стали тупі. Замість того щоб подорожувати космосом, вони сидять в соціальних мережах». Тому я бачу сучасний кіберпанк трохи іншим за класичний. Проблема технологічного людства це не кіберімплантанти, а привселюдне отупіння через соціальні мережі, селфі, фейкові новини та ледачість.

Про фантастичне припущення в кіберпанку. Які механізми/прилади/технічні досягнення ви хотіли б бачити в реальному житті? Чи присутні вони в ваших творах?

Мабуть інтернет став саме тим технічним досягненням, на яке ми всі так довго чекали, читаючи фантастику в дитинстві. Багато кіберпанкових сюжетів огорталися навколо цієї дивної всесвітньої мережі. Де люди могли зодягти «магічні» окуляри та потрапити до будь-якого міста, пережити пригоду, пограбувати банк, чи навіть вбити свого опонента.

Також зараз починають використовувати штучні органи, надруковані на принтері кістки, розумні технологічні імплантати, які попереджують хвороби. Вживлені джипіес трекери.

Кіберпанк завжди був як крик попередження для майбутніх поколінь про небезпеку зловживанням технологій. Зараз таке попередження передають через соціальну фантастику. Для мене сучасний кіберпанк це історії схожі на сюжети серіалу «Чорне Дзеркало», там дуже багато таких собі сучасних актуальних притч.

Що стосується моєї творчості, то в романі «Силуети» я розгортаю сюжет навколо людей з надприродними здібностями. Таємна мілітаризована організація використовує різні штучні імплантати, щоб ще більше підсилити здібності своїх учасників. Навіть у власних фентезі-романах я не встиг встояти, щоб не додати різні технологічні штучки, які б допомагали героям у скрутні часи. А в «Корінні Всесвіту» мова йде про симбіоз людей та штучного інтелекту.

Кого порадите читати з закордонних авторів в даному жанрі? Які з них (і їх твори) найбільше вас вразили?

Вільяма Гібсона, М. Крайтона, але мабуть все ж таки найулюбленіший це Філіп Дік. Він, як ні хто інший, вмів поєднувати кібер з шизофренічним жахом та містикою. Ніколи не забуду те відчуття, коли читаючи роман «Убік» я нарешті збагнув, що автор увесь цей час дурив читачеві голову :)

Які фільми вам в цьому жанрі подобаються?

Майже всі фільми 80-90-х років, наприклад, такі як «Джоні Мнемонік». Якась краса є в тих лампових фільмах з купою дротів, незручними віртуальними окулярами та спітнілими акторами. Сучасні екранізації намагаються відтворити ту атмосферу за допомогою комп’ютерних ефектів. Але потяг вже пішов: нам важко повірити в необхідність всіх тих дротів та імплантованих кабелів, коли в кожній домівці є вай-фай, а Ілон Маск ось-ось запустить в космос безкоштовний інтернет.

1. Як він каже - так, Диканька.
2. Я до книги в кінці місяця приступаю.
3. Так, кіберпанк - суто українське слово, я його навіть у Котляревського зустрічав. ;)

От спасибі Вам, Романе! От якби не Ви, я й не знала б, що рідний видавець уже взявся до фантастики)))) І це круто-ульотно! Ставлю плюсик навпроти цьогорічної книжки Олексія Деканя (він справді з Диканьки?) "Коріння всесвіту". Тобто ця книжечка запланована до прочитання відразу після 20 романів про кохання))))

А слово ж яке гарне, питомо українське, соковите і звабливе "кіберпанк"))))))))))) Можна цілий день ходити і повторювати КІБЕРПАНК))))) І знаєте що? Не набридає! Чесне слово))))))