Тринди МСХХХХІІІ — Хайку
© Двірний Сергійсама не у собі людська душа відтак вона й безсмертна…
Клуб української поезії Проба Пера запрошує поетів та читачів. Ми об’єднуємо поетів України та світу.
сама не у собі людська душа відтак вона й безсмертна…
Цей вірш — зворушлива історія про старого саксофоніста, який кожного дня грає для своєї коханої, що вже давно пішла у вічність. Мелодія його інструмента підніма...
... * * * Проходить небо враз крізь ліс думок. Душі таємна сутінь сонця жде. А серця дзвін то в г...
тримає тіло в собі душу неначе одяг розмір свій…
Цей вірш – пронизлива рефлексія душі, що відірвалася від земного буття, сповнена спокою й примирення зі смертю. Ліричний герой розмірковує про свою відсутність ...
як Спасу лоба прихилити не знявши з терену вінок?!.
Вірш передає трагічну історію загиблого солдата, який, лежачи на полі бою, згадує кохану, сподіваючись повернутися до неї. Його страх, самотність і біль поступо...
Цей вірш — меланхолійна замальовка міста, що дихає холодом і самотністю. Образи тіней, в’янучих квітів і запитання, що зависає в повітрі, створюють атмосферу пр...
Фрейд, куди не глянь, завжди спостерігав фалічний символізм. І певно мав він рацію - ну подивіться, ...
—Ну скільки колярів ти знаєш, поділися, синку?!—Та їх багато,тату- на сонце тільки под...
Звечоріло, ніч заходить.Дивлюсь на землю- все навкруги зчорніло.В душі шпаркі морози,І по ночам вон...
Стартує Black Friday: то тишком-нишком хапай всі знижки?!Якщо раніше нас множили на ноль, то зараз м...
Як кум казав-І новина- то така- бодай не чути?!Докотилася до мене новина, Зрадив кум мене сповна-Кра...
Казав мій дід:-Кого люди за люди мають, з тим кумаються.Належать до природних явищ — Туман і ...
де Сину лоба прихилити як вигнав з Раю Його Бог?!.
Спасибі, Господи, за поміч, Спасибі, Господи, за сни – Я заглядала йому в очі… ...
Мені так не легко тебе зрозуміти, Пробачити враз, перетнути межу. Дозволити долі оволодіти Моєю...
не народжені у світі в світі є не менше аніж ми…
Дощ Виорюють дощі на смуток день, Молитву сонця знову ждем лишень. І меле час всіх нас, як міста шум. Із люду витинає світло сум. І тілотіні на любов скуп...
аби світ тривав для Бога довше миті – вмер би від нудьги…
твар – о-пори ця-та: в ній важіль часу перевертає світ…
складання і перескладання світ на нудьгу приречений…
За хмарами сховалися зірки, І вітер їх так ніжно колихає. Ненавиджу ці незручні кістки І цей мішок, що вкупі їх тримає.
те існує що складається із чогось та складає щось…
Відпусти мене з ним! Ти ж бачиш, що щастя не маю. Відпусти, не тримай, я полину у кращі світи &n...
не прийняли апостоли Христом що Бог простіший тварі…
просто так нічого не буває: лиш спростоване просте…
неділля означає Божу смерть як всіх по-дій по-дію…
те що Бог помер логічно випливає з тези «є» не є…
Коли Білий вогонь зірветься із неба, Коли білий вогонь відкриє серця, Там відкриється зірка ...
В даному розділі зібрана найкраща поезія від класиків української, російської та зарубіжної літератури, а також вірші сучасних поетів України. Запрошуємо почитати та приєднатися до клубу української поезії Проба Пера. Ми завжди раді новим авторам та чекаємо на Ваші твори про кохання, життя та сокровенне. Наші сторінки знають, що таке поезія і вони готові ділитися знаннями з молодими літераторами.