Мамо, матусю, пробач ти мене,
Що часто за мене ти переживаєш.
З тобою на двох у нас серце одне!
І лиш ти мій біль на собі відчуваєш.
Мене ти часто міцно обіймаєш
І називаєш Ангелом своїм,
Я думаю, ти і сама прекрасно знаєш,
Що я такий, лиш завдяки тобі!
Душею вічно поруч ти зі мною,
І що б не сталось завжди скажеш ти:
«Не падай духом, синку, я з тобою».
Я знаю, мамо, адже поряд нам іти.
Маленьким був я, а тепер мужчина,
Змінилось щось в повадках і словах.
Спасибі мамо, що любила сина,
І в світ його провела по стежках.
Тепер дорослим став та незалежним,
Та не забув я тих очей матусі,
Що випромінюють любов її безмежну,
Щораз із захватом я в них дивлюся.
Нажаль вже зараз я не часто вдома,
Проте як десь-колись туди вернуся,
Мене зустріне усмішка знайома,
Й до себе пригорне мене матуся.
Твою любов навік запам’ятаю!
Я не забуду посмішку твою!
З Днем Матері тебе я привітаю!
Матусю, я тебе одну люблю!
12 травня 2013 р.
