21.12.2019 00:22
Без обмежень
41 views
Rating 0 | 0 users
 © Поліанна М

Чи обійшлося б людство без наукових відкриттів, які зробили жінки?

Щоб відповісти на дане питання, достатньо просто оцінити наукові відкриття хоча б кількох жінок-вчених, які лишили слід в історії сучасної науки. Адже не усі усвідомлюють масштаби наукового потенціалу науковців-жінок.

Марія Кюрі

(1867 – 1934 рр.), наукова сфера – фізика і хімія

Марія Склодовська-Кюрі – перша жінка, удостоєна Нобелівської премії з фізики (1903 р.), перша жінка-професор (університет Сорбонни) і перша людина, яка завоювала Нобелівську премію двічі (по хімії – 1911 р.).

Велика жінка-науковець народилася у Варшаві в небагатій родині вчителя Владислава Склодовського. Батько, який знав про останні досягнення у фізиці, хімії та математики, зробив величезний вплив на свою дочку.

Марія Склодовська мріяла здобути освіту, але в навчальний заклад Польщі шлях їй було заборонено – Варшавський університет не приймав жінок. Щоб вступити в один з найпрестижніших європейських університетів – Сорбонну – вона працювала гувернанткою і в кінцевому підсумку досягла свого.

Свого майбутнього чоловіка, вченого-фізика П`єра Кюрі, вона зустріла на початку 1894 року в будинку польських емігрантів. На їхню долю припало відкрити принципи радіоактивності і перевернути уявлення науки свого століття. Через чотири роки вони оголосили світові про відкриття радію і полонія.

У 1903 році багаторічну працю подружжя Кюрі був гідно оцінено – вони удостоїлися Нобелівської премії «за вивчення явища радіоактивності, відкритого Анрі Беккерелем». У 1911 році Марія Кюрі одержала Нобелівську премію «за видатні заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонія, виділення радію і вивчення природи і з`єднань цього чудового елементу».

Геді Ламарр

(1914 – 2000 рр.), наукова сфера – інформатика

Голлівудська актриса, яка знялася оголеною і дозволяла собі небачені для того часу вольності – її історія здається сценарієм американського фільму. Геді Ламарр називали першою красунею Європи, але мало хто знав, що вона була математично обдарованою.

У 1942 році вона і її сусід композитор Джордж Антейл запатентували систему, що дозволяє дистанційно керувати торпедами. Вони винайшли систему зв`язку, яка дозволила захистити сигнал від перехоплення. Однак лише через роки нововведення гідно оцінили.

Винахід Геді Ламарр лягло в основу технологій, які в даний час використовуються в мережі Wi-Fi і GPS. В Австрії 9 листопада, в день народження Ламарр, відзначається День винахідника.

Барбара Мак-Клінток

(1902 – 1992 рр.), наукова сфера – генетика

Все своє життя Барбара Мак-Клінток присвятила дослідженню цитогенетики кукурудзи. У роки навчання в сільськогосподарському університеті вона вела звичайне студентське життя, ходила на побачення, грала в джаз-банді. У 1921 році у неї з`явився інтерес до генетики, точніше, це була любов з першого погляду.

У 30-ті роки минулого століття вона отримала субсидію, що дозволила їй відправитися на стажування в Інститут Вільгельма Кайзера в Берліні, де все й почалось. Але через політичну напруженість вона покинула Європу і повернулася в Корнелльський університет в Штатах.

У 1963 році Барбара Мак-Клінток була удостоєна Нобелівської премії з фізіології і медицини «За відкриття мобільних елементів геному, таких як транспозони». Вчена за життя зробила безліч фундаментальних відкриттів у цитогенетиці, які назавжди закарбували її ім’я в генетиці.

Розалінд Франклін

(1920 – 1958 рр.), наукова сфера – фізика, біологія, рентгенографія

Сьогодні Розалінд Франклін знають як «темну леді ДНК», ось тільки за життя результати її роботи не визнавалися і занижувались. У 1953 році революційним стало відкриття структури нової спіралі ДНК. Гучне відкриття нерозривно пов`язане з іменами Джеймса Уотсона і Френсіса Кріка, проте мало хто знає, що саме знімки Розалінди підготували грунт для висновків вчених.

Розалінд, чиє ім’я залишилося в тіні, сприймалася як проста помічниця, яка мало що зробила для науки. Але в цьому не було і частки правди. Лише після смерті Розалінди від раку (позначилося постійне рентгенівське опромінення) Крік і Уотсон визнали, що їх відкриття було б неможливим без Франклін.

Але отримати заслужену Нобелівську премію за спадщину в області дослідження нуклеїнових кислот їй не судилося.

У лютому 2019 року стало відомо, що в честь біофізика Розалінд Франклін названий британський марсохід, який відправиться на Червону планету в рамках проекту «ЕкзоМарс-2020».

І це лиш кілька прикладів наукових відкриттів, які зробили жінки. Тому так, без жінок-вчених ми точно не мали б того рівня технологічного розвитку, який маємо на сьогоднішній день!




Рекомендуємо також:

На фото Марія Склодовська-Кюрі.
Шкільний реферат з фізики для учнів 11 класу на тему «Чи обійшлося б людство без наукових відкриттів, які зробили жінки?». Бажаю отримати 12 балів за повідомлення та проєкт в цілому.



Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Поліанна М

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше