21.12.2019 00:25
for all
183 views
    
rating - | no usr.
 © Поліанна М

Жінки в науці

Жінки в науці

Жінки становлять лише третину від загальної кількості вчених в світі, згідно з даними ЮНЕСКО. Однак це число зростає з кожним роком, а міжнародні фонди і гранти підтримують ініціативу жінок в науці.

ЮНЕСКО вважає, що жінки недостатньо представлені в області наукових досліджень. Їх частка від загального числа вчених становить 28%. А з моменту заснування Нобелівської премії в галузі науки в 1901 році жінки отримали лише 3% нагород. Тому ЮНЕСКО заснувала Міжнародний день жінок в науці, який у всьому світі святкують 11 лютого, а також міжнародну премію «Для жінок в науці», яка вручається видатним вченим зі всього світу. Розглянемо сучасних жінок, які внесли значний вклад в науку і чиї роботи відзначені найпрестижнішими нагородами.

Френсіс Арнольд: біоінженерія

Майбутня нобелівська лауреатка народилася в родині фізика-ядерника. Пізніше Френсіс і її батько Вільям Арнольд стали першими родичами – членами Національної інженерної академії США. Однак в дитинстві дівчинка не любила вчитися і прогулювала школу. Будучи підлітком, збунтувалася і вирушила автостопом по штату Колумбія, щоб висловити протест проти війни у ​​В`єтнамі. Працювала таксистом і офіціантом в джаз-клубі, а в 21 рік поїхала жити до Італії, виконавши мотопробіг із Мілана до Стамбулу і назад. У 27 років вона закінчила коледж за спеціальністю «механіка і аерокосмічна техніка» і зайнялася наукою. Головною метою Френсіс стала розробка альтернативного виду палива, щоб допомогти країні відмовитися від викопних джерел та ядерної енергії.

Ставши вченим і інженером, Френсіс Арнольд (Frances Arnold) перевернула біоінженерію з ніг на голову. Вона однією з перших використала теорію спрямованої еволюції для розробки нових ферментів з широкою сферою застосування – від фармацевтичних препаратів до поновлюваних видів палива. У 2014 році ім`я Френсіс Арнольд увійшло в Національний зал слави винахідників. А в 2018 році вона отримала Нобелівську премію з хімії.

Донна Стрікленд: лазерна фізика

Донна Стрікленд (Donna Strickland) народилася в Гвелфі, канадській провінції Онтаріо. Її мати була вчителем англійської мови, а батько – інженером-електриком. У старших класах дівчинка досягла успіху в математиці і фізиці, а після закінчення школи вступила на факультет інженерної фізики в Університет МакМастер, програма якого рекламувала курси з лазерів. «Тоді лазери не звучали як щось круте, – згадує Донна, – і я вирішила зробити їх такими».

Канадський вчений зробила революцію в лазерній фізиці і нелінійній оптиці. І це незважаючи на те, що після отримання докторського ступеня Стрікленд знадобилося вісім років, щоб влаштуватися на роботу в університет. У 2018 році Донна Стрікленд стала лауреатом Нобелівської премії з фізики за розробку методу генерування надкоротких оптичних лазерних імпульсів високої інтенсивності (використовуються в корекційній хірургії ока). І вважає, що лазери – це круто. На момент отримання премії Стрікленд була доцентом, а професором не стала тому, що ніколи не відчувала амбіцій з приводу вчених звань, та й просто було ліньки подавати заяву. На церемонії нагородження Донна заявила: «Я не вважаю себе жінкою в науці. Я вважаю себе вченим».

Джейн Гудолл: антропологія

Джейн Гудолл (Jane Goodall) завжди любила мавп. Її талісман – плюшевий шимпанзе, якого в дитинстві їй подарував батько. З цією іграшкою Джейн не розлучається і сьогодні. Після закінчення школи дівчинка не планувала займатися наукою, вона пішла на курси секретарів і працювала офіціанткою. Одного разу офіціантка вирішила виконати дитячу мрію і поїхала в Кенію, щоб під керівництвом відомого антрополога Луїса Лики досліджувати життя і звички шимпанзе. В результаті талант і значущі для науки дослідження дозволили їй отримати докторський ступінь, минувши навчання в Кембриджському університеті.

Сьогодні Джейн Гудолл є послом миру ООН і офіцером ордена Почесного легіону Франції. Вона пише книги для дітей і дорослих, заснувала інститут (Jane Goodall Institute, JGI) для підтримки заповідника «Гомбе». Сучасна антропологія зобов`язана цій жінці-вченому багатьма знаннями про шимпанзе. Вона відкрила риси в поведінці приматів, які стали базою для вивчення людини і людиноподібних, сьогодні ці відкриття визнані аксіомами в антропології і прописані в підручниках. Гудолл удостоєна іменної таблички The Walt Disney Company, яка розміщена на Дереві життя в тематичному парку Уолта Діснея «Царство звірів». На тому ж дереві вирізаний Девід, улюблений шимпанзе Джейн Гудолл, який супроводжував її в перші роки роботи в «Гомбе».

Франсуаза Барре-Сінуссі: вірусологія

Франсуаза Барре-Сінуссі (Françoise Barré-Sinoussi) народилася в Парижі. Дівчинка була захоплена наукою і в 19 років вступила на факультет біомедичних наук в Паризькому університеті. Однак вона часто пропускала лекції і заняття. З однією метою – працювати в Інституті Пастера, де під керівництвом знаменитих вірусологів вивчала ретровіруси.

Після отримання докторського ступеня, Барре-Сінуссі вивчала зв`язок між ретровірусами і раком. І в 35 років, всього за два тижні, Франсуаза Барре-Сінуссі і її колеги відкрили ретровірус ВІЛ, який викликає СНІД. У 2008 році вона отримала Нобелівську премію з фізіології і медицини. Завдяки дослідженням Франсуази медики можуть виявляти ВІЛ за аналізом крові, контролювати та зупиняти вірус. І найголовніше – розробляти препарати, які підтримують життя хворих на СНІД. Крім того, вчена довела, що вірус передається від матері до дитини, опублікувала понад 240 наукових робіт і виховала цілу школу послідовників. Франсуаза очолює асоціацію з боротьби зі СНІДом і займається просвітницькою діяльністю в країнах, що розвиваються. У 2009 році Франсуаза написала відкритий лист до папи Бенедикта XVI з критикою його заяв про те, що контрацепція не допомагає в боротьбі зі СНІДом та ВІЛ.

Нажат Аун Саліба: аналітична і атмосферна хімія

Майбутня професорка Американського університету в Бейруті народилася в родині фермера. Перед початком громадянської війни в Лівані батько, виховував шістьох дітей, не кинув господарство і вирішив залишитися в країні, незважаючи на наближення бойових дій. Після закінчення війни сім`я переїхала в місто, де юна студентка зацікавилася питанням забруднення повітря і скандалами навколо імпорту брудного палива в Ліван. У її родичів і друзів із-за впливу токсичних речовин в навколишньому середовищі виникли проблеми зі здоров`ям.

Сьогодні Нажат Аун Саліба (Najat Aoun Saliba) – професорка хімії і директорка Центру охорони природи в Американському університеті Бейрута. З її лабораторії почалося вивчення якості повітря в Лівані. В ході цієї роботи створені нові методи, які дозволяють вимірювати кількість шкідливих часток у повітрі, що вдихається. У 2019 удостоєна премії «ЮНЕСКО за жінок в науці» для Африки і арабських держав за роботу по оцінці забруднювачів навколишнього середовища, а також по виявленню токсичних і канцерогенних речовин в організмі. Робота вченої в галузі аналітичної та атмосферної хімії дозволить вирішити екологічні проблеми і питання в сфері охорони здоров`я. «Погана якість вдихуваного повітря стало причиною 7 млн ​​смертей по всьому світу, 90% летальних випадків припадає на країни, що розвиваються», – заявила Нажат Саліба, яка виступає за поліпшення якості повітря на планеті.

Кеті Бауман: астрофотографія і фізичне моделювання

Кеті Бауман (Katie Bouman) ще немає тридцяти. Вона виросла в Вест-Лафайетті, штат Індіана, і закінчила середню школу в 2007 році. Батько дівчинки, Чарльз Буму, – професор обчислювальної техніки та біомедичної інженерії в Університеті Пердью. Свої перші дослідження зображень космосу Кеті провела в цьому університеті, будучи старшокласником. А вперше вона дізналася про Телескоп горизонту подій ще в школі. У 2017 році Бауман отримала докторський ступінь з електротехніки в Мічиганському університеті і продовжила працювати в аспірантурі. Її науково-дослідна діяльність була пов`язана з Телескопом горизонту подій – об`єднаної мережею з восьми обсерваторій по всьому світу, а TED-лекція на тему «Як отримати зображення чорної діри» набрала більше двох мільйонів переглядів.

У квітні 2019 року аспірантка Массачусетського технологічного інституту Кеті Баумен розробила алгоритм візуалізації надмасивної чорної діри в ядрі галактики Мессьє 87 за допомогою Телескопу горизонту подій (Event Horizon Telescope). Віртуальний телескоп розміром з Землю отримав перше в світі зображення чорної діри, що знаходиться на відстані 53 мільйонів світлових років від нашої планети.


___________

На фото Кеті Бауман.

Шкільний реферат з фізики для учнів 11 класу на тему «Жінки в науці». Бажаю отримати 12 балів за повідомлення та проєкт в цілому.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись