«Жива» і «мертва» вода
У кожного народу є перекази, в яких так чи інакше йдеться про джерела та озерця з цілющою водою. «Жива» і «мертва» вода частенько згадуються в переказах та казках різних країн. Варто лиш пригадати билини про богатирів Київської Русі.
Державні діячі різних епох наполегливо намагалися знайти зілля, що продовжує життя. Що ж мається на увазі під живою водою, що приносить вічне життя?
Згідно з переказами слов`ян, жива і мертва вода – це вода, що володіє чарівними властивостями, за допомогою якої жрець повертав до життя загиблого в бою богатиря. Відбувалося це наступним чином: спочатку знахар напував рани мертвою водою, і вони тут же зникали; потім поливав живою водою, і герой оживав.
І хоча подібні перекази і билини не можна вважати повністю достовірними, в них все-таки є частка правди. Це підтверджують історичні документи, в яких міститься інформація про чаклунські манускрипти з чарівними заклинаннями і рецептами.
Цілком можливо, що в період язичництва слов`янські знахарі і жерці інших народів, використовуючи свої заговори, трави, мінерали тощо, перетворювали звичайну воду в цілющу. У християнстві така практика збереглася і до сих пір. Але в наші дні нікого не здивуєш тим, що воду можна наділити особливими властивостями, причому без втручання волхвів: наприклад, іонами срібла або марганцю.
Загальноприйняте визначення живої та мертвої води
Багато людей, називаючи воду живою, мають на увазі джерельну, артезіанську, талу або освячену воду. Самі ці слова вже викликають почуття спраги.
Чи викличе у вас спрагу вода з каламутного ставка або болітця, з річки поруч з хімічним заводом чи навіть хлорована вода з крана квартири? Навряд чи. Але чи можемо ми назвати таку воду мертвою, і яким чином вона здатна загоювати рани?
Мертва вода
У науці під мертвої водою розуміють аноліт – розчин кислот (кислотність менше 7 pH, зазвичай рівна від 2, 5 до 3, 5 pH), що знищує бактерії. Виглядає вона як звичайна вода, пахне кислотою і має кислий, трохи терпкий смак.
Антибактеріальні властивості мертвої води роблять її хорошим знезаражувальним засобом. Застосовують мертву воду для обробки перев`язувальних та інших медичних матеріалів, приміщень, білизни або посуду. Це дуже зручний спосіб, адже така вода не є токсичною для персоналу і її не потрібно спеціально утилізувати, адже рівень pH нормалізується через деякий час автоматично до норми і це дозволяє її змивати в звичайну каналізацію. До того ж, ціна аноліту не висока, будь-яку вода можна з легкість перетворити на «мертву» спеціальними апаратами.
Жива вода
Наукова назва живої води – католіт. Це безбарвна суміш зі слабким присмаком лугу, кислотність якої варіюється приблизно від 8, 5 до 10, 5 pH, головне, щоб було більше 7 pH. Така вода здатна стимулювати біологічну активність тканин організму.
Жива вода – це природний каталізатор біологічної активності організму, вона реконструює природну захисну систему людини, нейтралізує окислення. Така вода в комбінації з прийомом вітамінів істотно піднімає рівень життєвої сили у людини.
Католіт стимулює відновлювальні процеси в організмі, підвищує кров`яний тиск, нормалізує апетит і обмін речовин, тому стан людини в цілому стає краще.
Жива вода затягує рани, включаючи виразки в шлунку і дванадцятипалої кишці, пролежні, опіки, швидко заліковує пошкодження шкіри. Крім того, від застосування живої води є помітний косметичний ефект: шкіра стає м`якше, зменшуються зморшки, виліковується себорея і відновлюється структура волосся.
Але варто зауважити, усе, що лікує, може в певні моменти шкодити, тому без лікарської допомоги не можна ставити діагноз та прописувати будь-які лікування. Наприклад, при серцево-судинних проблемах «жива» вода – навпаки стає «мертвою», а «мертва» – «живою». Також давно доведено, що мікрофлора, рослини та навіть риби живуть лише в нейтральній воді з рівнем кислотності 7 pH, а при підвищенні чи зменшенні рівня кислотності все дуже швидко гине. Це доводить, що лиш таку воду можна вживати. Тому «жива» та «мертва» вода не є панацеєю і пити її не можна. Хоча, усе добре в міру.
Але до чого тут фізика?
Вся справа в pH. Адже це не що інше, як «сила гідрогену», тобто насиченість води йонами гідрогену, яка вказує на концентрацію його йонів в речовині. Тобто вживаючи воду з різним рівнем концентрації йонів водню, ми «включаємо» різну йонізацію. Вода з різним pH по різному впливає на різноманітні реакції в організмі людини. І пояснити це все можна лише завдяки ґрунтовним знанням з фізики, хімії та біології.
