14.11.2020 15:04
for all
20 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ольга Шнуренко

Дурманить осінь пізнім ароматом

"Розплющив очі осінній ранок,
Почався новий похмурий день,
Так сумно й тихо пливе світанок
в тісних обіймах пустих алей…"

Дурманить пізня осінь ароматом,  

згасає листя тьмяне на землі,  

не зеленіє, а рудим агатом 

дивує в дні холодні й дощові… 


Налиті соком горобині грона,  

Немов краплини крові на гілках. 

Знімає осінь золоту корону,  

Глибокий смуток жевріє в очах… 


Похмуре небо дивиться з-під лоба,  

Надуті хмари сльози ллють щодня. 

У серці поселилася жалоба,  

Тепер надовго ми, немов рідня… 


Зима на п’яти наступає нишком,  

Рожевий обрій у полоні мрій,  

А на землі, немов осінню книжку,  

Гортає листя вітер-чародій… 


#Ольга_Шнуренко 



м. Київ, 

Публікації: Ольга Шнуренко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.11.2020 09:09  © ... => Каранда Галина 

Мене надихнула написати ці поетичні рядки прогулянка в лісі, коли осінь, золота і сонячна, вже відгомоніла...

 15.11.2020 08:56  © ... => Надія Крайнюк 

Я обожнюю осінь, тому в мене саме в осінніх творах звучать найкращі мелодії душі... Приємно, що моя поезія викликає у Вас такі емоції. Дякую! Чудової Вам неділі і сонячного настрою! 

 14.11.2020 22:54  Надія Крайнюк => © 

Дякую за чудову поезію. Супер!!! 

 14.11.2020 19:43  Каранда Галина => © 

Гарно написано. Все уявилося і відчулося.