05.02.2022 21:00
for all
364 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Поліанна М

Блоки та поліспасти на яхтах і вітрильниках

Блоки та поліспасти на яхтах і вітрильниках

Блоки на вітрильних судах завжди використовувалися для зміни напрямку ходу троса і збільшення тяги ходового кінця снасті. Щоправда, щоб виграти у силі, одного блоку мало.

Блок, закріплений на топі щогли з проведеним через нього фалом, був найпростішим підйомним пристроєм – гордістю. Цікаво, що, судячи зі знахідок, на ранніх човнах вікінгів фал просто проводився через поперечну перекладину у топу щогли.

Гордень не дає виграшу в силі, але полегшує підйом. Причому на місце кріплення блоку припадає подвійне навантаження: доданок від ваги вантажу та сили тяги, прикладеної до ходового кінця лопаря, яка має його перевищувати. Горденю ми постійно користуємося на вітрильній яхті: фал, проведений через шків на щоглі для підйому вітрил, таким і є.

Тут саме час сказати, що таке лопар. Ні, в нашому випадку це не саам чи щось подібне, лопар – це трос, що йде через шків в блоці. Даль дає таке тлумачення цьому слову: «Будь-яка мотузка, просмикнута в блоки і утворює з ними талі». У лопаря є корінний кінець та є ходовий. Кожен з яхтсменів, напевно, чув такий вислів — «проводка в два (три і т. д.) лопарі». Здається, настав час розповісти про талі.

Щоб отримати виграш у силі, потрібно застосувати систему мінімум з двох блоків, причому один з них повинен бути закріплений нерухомо, а інший прикріплений до вантажу, що піднімається. Тобто заснувати талі. Талі, в яких використовуються блоки та трос, називаються простими, на відміну від механічних. Вони різняться за кількістю шківів одного з блоків (одношківні, двошківні тощо). Призначення теж відбивається у назві: шлюпкові талі, хват-талі, бігун-талі тощо. Ще, залежно від величини, талі поділяються на гінці, власне талі та гіні.

Гінці – невеликі постійно заведені талі, засновані між блоками з однаковим числом шківів, що служать для обтягування такелажу. На великих яхтах до появи фалових лебідок фали обтягувалися гінцями, що були засновані біля щогли.

Гіні – талі, призначені для найважчих робіт. Величезні блоки, де розміщений товстий трос.

Суть роботи талей проста. Якщо, наприклад, ми візьмемо талі, засновані двома одношківними блоками, і до одного з них підвісимо вантаж, то він висітиме на двох тросах, або, як кажуть моряки, на двох лопарях, кожен з яких триматиме половину ваги вантажу. Підтягуючи його, ми прикладатимемо до ходового кінця силу, що дорівнює лише половині ваги вантажу. Що більше лопарів, то меншу частину ваги вантажу ми піднімаємо. Виграш у силі виходить у стільки разів, скільки лопарів йде від рухомого блоку або на скількох лопарях підвішено вантаж.

Насправді тут ще треба зважати на силу тертя, але вона незначна, особливо коли шків має підшипники. І все-таки варто пам`ятати прості речі, щоб постаратися зменшити тертя під час роботи з талями.

При великому діаметрі шківів що більше радіус перегину троса, то тертя менше. Діаметр троса лопаря теж важливий: тонкий трос має меншу силу тертя, м`який трос краще жорсткого. Важливо, щоб лопарі не терлися один по одному і були добре розведені.


Поліспаст на сучасному судні

Розповідаючи про талі, не можна не сказати про поліспаст. Власне, це ті ж талі, але зазвичай цим словом, що має грецьке походження (від polyspastos – натягуваний багатьма мотузками), називають складний вантажопідйомний пристрій, заснований на багатошківних обоймах. Яскравий приклад застосування поліспасту – сучасні підйомні крани. Вони мають п`ять, шість і більше шківів та призначені для підйому важких вантажів. На флоті поліспасти здавна застосовувалися під час навантаження-розвантаження суден. Для кожного виду вантажу засновували особливий, статичний поліспаст, який часто мав власну назву: іспанський, цукровий і т. д.

Піднімати горденем швидше, ніж талями: на яку довжину вибрали ходовий кінець лопаря, на стільки і підняли вантаж. А ось при роботі з талями слід враховувати ту обставину, що чим більше проведено лопарей, тим більше має бути величина ходового кінця для підйому.

Наприклад, щоб підняти на метр вантаж, що висить на чотирьох лопарях, ходовий кінець потрібно вибрати на чотири метри. Але це буде вчетверо легше, і місце кріплення верхнього блоку зазнаватиме навантаження вчетверо меншого, ніж при роботі горденем.

До поширення на яхтах шкотових лебідок шкіти носових вітрил проводилися через блок, закріплений на кутовому куті вітрила. Таким чином ґрунтувалися найпростіші талі, які полегшують роботу з вітрилом. Ну а проводка гіка-шкота, тросова система регульованого ахтерштагу чи бакштагів – все це яскравий приклад того, як і сьогодні ми використовуємо їх на будь-якій яхті.


Запрошуємо школярів підписатися на канал youtube "Готові Домашні Завдання (ГДЗ): Фізика":

Перейти до ГДЗ на YouTube


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись