3г 1хв
для всіх
6
    
  1 | 1  
 © Віктор Насипаний

Світанок

 

Ховає тайни древній ночі темний мур.

В шпарини зір у нім втікає миттю час.

І світляки людей вростають у пітьму.

На плечах день щораз несуть і Богу часть.


В світанні щось дитяче, дійсно щире є.

Надія світла, що ледь-ледь на серця дні.

Та ніч тримає все, своє не віддає.

Сторожать зорі тишу строгі та сумні. 


А вись вже сива, наче амфора стара.

До храму неба нині шлях шукаєм свій.

І світок легко ледь очей торкнеться враз.

Підніме голос птахи сонця білий світ.

22.11.2026

>

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!