З молитви проростаєм до життя...
* * *
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Бо сонця давній, втомлений вітряк
Вже меле нам усім літа на попіл…
14.11.2026