Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.03.2012 17:36Оповідання
Про життя  
71000
© Піщук Катерина

Маразм самотності

(Нічна сповідь)

Піщук Катерина
Опубліковано 24.03.2012 / 10065

Перші сутінки… ледь помітно небо затягнулося сірими хмарами. Ще трохи і в темноті не буде видно квітів за вінком, а буде помітно лише їх сірий силует, який похитується від подиху вітру. Ще трохи і денну спеку замінить нічна прохолода, ще трохи…  

 

На небі з’явилася перша зірка і вона, як в дитинстві, загадала бажання, але на цей раз, не як колись «ящик морозива, кілограм цукерок», а просте і зрозуміле – ЖИТИ. В її голові, на диво рано, виникали думки про смерть, питання «а скільки мені лишилось?»  

 

Самотню тишу потривожив дзвінок телефону, улюблена мелодія ожвавила і покращила настрій. На екрані його ім’я: «Алло. Привіт. Нічого такого, просто сумую…» Вона могла говорити з ним годинами…  

 

За вікном темна ніч, в небі запалилися тисячі вогників, кімнату освітлює повний місяць.  

 

Біля неї лежить лист паперу і ручка, але вона не хоче нічого писати. Шкода, що думки самі не лягають на папір.  

 

Вона б написала йому лист, не прощальний, а  

просто щоб він знав.  

 

«Пам’ятаєш, як вперше ми прокинулися разом? Я так довго про це мріяла, хотіла побачити як ти відкриєш сонні очі, посміхнешся і ніжно поцілуєш, скажеш «Доброго ранку, кохана»…  

 

Пам’ятаєш, як ти вперше подарував мені квіти? Я була дуже здивована, адже для цього не було ніякого приводу, я їх досі зберігаю.  

 

Пам’ятаєш, як ми гуляли під дощем? Промокли до білизни, не думали що буде завтра, були щасливі.  

 

Я знаю, що пам’ятаєш, пам’ятаєш ще більше за мене. А чи знаєш про що я мріяла ночами, коли лягала спати? Я мріяла, що в нас буде двоповерховий будинок, розкішний сад з безліччю квітів і троє дітей.  

 

Зараз я хочу одного – бути з тобою, прокидатися біля тебе, готувати тобі сніданок… і щоб у нас були діти.  

 

Якщо мене не стане – виконай моє останнє бажання: заведи сім’ю і троє дітей, так як ми мріяли… і люби їх так, як мене. А я буду приходити до тебе у снах, стану твоїм ангелом-охоронцем, буду оберігати тебе від усього поганого. Не сумуй за мною, я завжди буду поряд… »  

 

Але вона не може такого написати, не хоче щоб він хвилювався через її безглузді думки.  

 

Годинник пробив дванадцяту і завтра буде новий день, з новими мріями, надіями, страхами. На склі залишилося серце, яке зникне ще до світанку… 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.03.2012 Поезії / Вірш
Голос країни!
25.03.2012 Поезії / Вірш
Так нестримано линуть у далеч роки
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
16.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Кожному – свій сопілкар
15.12.2017 © Маріанна / Мініатюра
Аеропорт
14.12.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (23.)
13.12.2017 © Гаврищук Галина / Оповідання
Що важливіше – своє чи наше?
12.12.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Секс, текст і всі-всі-всі
Оповідання Про життя
12.04.2012 © Зав`ялова Валентина
Мої маленькі діди Морози
24.03.2012
Маразм самотності
11.02.2012 © Марія Я
Після світанку
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.88 (МАКС. 5) Голосів: 8 (7+1+0+0+0)
Переглядів: 238  Коментарів: 4
Тематика: Оповідання, самотність, життя, маразм, сповідь
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.03.2012 02:41  © ... для Каранда Галина 

усе залежить від настрою. 

 25.03.2012 00:30  Каранда Галина для © ... 

хммммм... нічого собі думки у Вас по хворобі... я як же позитивне мислення? 

 25.03.2012 00:27  © ... 

дякую. писала коли хворіла, от і вийшло якось так...) 

 24.03.2012 23:45  Каранда Галина для © ... 

вражає... то вона - житиме? це дійсно невиліковно, чи то просто маразм самотності?
а написано гарно. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +103
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +160
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +146
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
05.04.2012 © Т.Белімова
09.12.2010 © Тундра
19.11.2015 © Каріна Зарічанська
23.02.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2017
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди