Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
20.03.2013 11:50Гумореска
Про вибори  Сатира  Мелодрама  Для дорослих  Про політику  
ТЕМНІ ЛЮДИ
20000
Без обмежень
© Юдов

ТЕМНІ ЛЮДИ

народжені революціями

Юдов
Опубліковано 20.03.2013 / 15954

Ми, депутати, темні люди. Не в смислі освіти чи політики, а в смислі місця влаштування сесії. Бо звідки нам, народним депутатам району, можна було знати, що перша наша сесія теперішнього скликання відбудеться саме в пітьмі місцевого бару «У Наталі», а не в світлому залі засідань адміністративного будинку.

Зал засідань не працював, як навмисне, завдяки прибиральниці бабі Маші, що викинула сміття в унітаз, а хтось (серед великої кількості когось в адміністративному будинку важко визначитись) скрутив вентиль зливного бачка. Тож у всій будівлі, як і в залі засідань, панувала «весняна» повінь, а ми, темні районні депутати, на свою першу сесію зібрались «У  Наталі» за столиками, при світлі одного єдиного бра.

Пітьма поєднувала різнокольорові політичні сили. Білі, зелені, червоні і голубі,  провладні і опозиційні зливалися в одне сіре тьмяне наодеколонене марево. Всі хотіли взятись за роботу – радитись, як в Європі, тож почали з присягання на вірність народу району. Нововведення присяги для нас не суперечило з Конституцією і підкреслювало наше самоврядування на місцях.

Найстарший депутат читав текст. Найстарший якраз і був світлою людиною, бо перед ним світив єдиний освітлювальний прилад бару, і йому до пенсії державного службовця залишався лише рік. Він випросив виборців обрати його депутатом на термін чотирьох років (получалося про запас) і депутат бадьорився. Виборці, теж темні люди, не в смислі політики, а в смислі споживачів електроенергії, вибрали найстаршого за єдину фразу:

«Я районні електромережі в гробу бачив!»

За такий лаконічний вислів найстарший мав мандат депутата і читав текст присяги.

Перші рядки про вірність народу йшли легко. Бо пітьма «У Наталі», що об’єднувала п’ятдесят темних людей, гуділа, як джмелі у норі, - однаково і голосно. Найстарший вдивлявся в текст і пропонував:

-Присягаю віддано служити на користь державі!

Пітьма п’ятидесятиголосо  відлунювала.

Та коли зазвучали рядки «Присягаю в роботі і побуті користуватись виробами, харчами, та технікою виключно вітчизняного виробництва», - джмелиний рій стих.

Серед неймовірної тиші «У Наталі» пролунав невизначений темний голос когось із депутатів:

-Хто писав текст присяги?

Найстарший притулив листок з текстом до бра. Прижмурено придивлявся, щось розмазуючи пальцем.

-Затверджено на попередній сесії депутатів якогось скликання...

-Та це були наші депутати, чи не наші? – Почав оживати джмелиний рій.

-Мені тепер що, голим ходить? Чи йти в супереч із совістю?

-А в тебе совість є?

-Така як в тебе!

-А давайте...

-А мені ще вісім років до пенсії!

-Нате..

-Осьо тобі реформа!

І добре, що у барі було темно. Зчинилась бійка, але ніхто нікого не бачив – лупились просто так, не в смислі побитись, а в смислі щось робити, щоб народ бачив, що щось робиться. Але в барі було темно і бачити, що робиться, народ не міг, не міг навіть найстарший – йому в очі світили бра і текст присяги.

І тільки бармен виявився не темною людиною. Він увімкнув магнітофон і на всю «У Наталі» залунав гімн держави.

Мимо бару снували мешканці району, прислухались до гімну, і звично перегукувались: «Мабуть або міліція гуляє, або молодь приколюється. Темні часи».

2002р.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
19.03.2013 Проза / Гумореска
ПЛЮС ПІВТОРА МЕГАБАЙТА
23.03.2013 Поезії / Гумореска
ГРАБЛІ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
23.10.2017 © Андрей Осацкий / Оповідання
Ракушки
22.10.2017 © Августина Острів / Новела
Ацедія розуму
22.10.2017 © Августина Острів / Новела
Страхувальник життя
21.10.2017 © Меньшов Олександр / Оповідання
Якого кольору очі Горгони?
21.10.2017 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Моя кава
Гумореска
30.03.2013
ЗАПИС НА КОРУ
20.03.2013
ТЕМНІ ЛЮДИ
18.03.2013 © Каранда Галина
w
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 126  Коментарів: 1
Тематика: Проза, гумореска, депутат, сесія, виборці, присяга, бійка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.03.2013 11:12  Тетяна Ільніцька для © ... 

Дааааааааа!
Закінчення логічно вмотивоване й глибоко символічне! А головне правдиве!)) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +67
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +100
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +104
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +109
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.11.2011 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
16.10.2012 © Істерична Бруталка
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди