Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.03.2010 18:24Казка
Про любов  Про кохання  Про казку  
«Амелі»  продовження № 3
41000
З дозволу батьків
© Саша Россі

«Амелі» продовження № 3

Присвячується всій прекрасній половині людства

... Любі, найдорожчі, найкрасивіші українські жінки та дівчата. У подарунок до дня 8 Березня, внесу і свою лепту... І МОЄ ПОБАЖАННЯ БУДЕ ОСЬ ТАКЕ:
" НЕХАЙ ВАШЕ ЖИТТЯ ЗАВЖДИ БУДЕ КАЗКОЮ, АДЖЕ ВОНА ЗАВЖДИ ВЧИТЬ, ЗІГРІВАЄ І ДАРУЄ НАМ НАДІЮ, ВІРУ ТА ЛЮБОВ"
Ваш_____________ Sasha Rossi ...
Саша Россі
Опубліковано 07.03.2010 / 1612

«Амелі» частина три продовження…


Залп…Постріл за пострілом гармати корабля вигравали такий гучний марш, що у нічному небі за вальсували тисячі вогників феєрверку. О, хіба це було не чудо, побачити в нічному небі веселку, яка з наступним пострілом перетворилась в танцюючу бестію, згодом в розкішну троянду. Ще постріл і високо понад хмарами залитими місячним сяйвом, утворилось величезні два серця, саме такими вони були у цих двох закоханих, що вірили у своє земне щастя. Амелі міцно затискала руки Алана, вона хотіла, щоб ця мить не закінчувалась ні коли, щоб саме він завжди був поруч розділяючи з нею смуток і радість, перемоги та падіння …

Алан же обійнявши її зрозумів: я так довго шукав її, я не втрачу тебе ніколи, чого б це мені не коштувало.

Сльози…Вони наче не прохані гості з’явились на щоках у неї. Одна за одною стікаючи по її ніжному обличчю… Чому така сильна, енергійна та волелюбна дівчина, враз стала тендітною та ранимою. Чому в ній прокинулось саме те бажане почуття, яке вона хотіла осягнути всім своїм єством. А може це ілюзія, чи просто плід її фантазії, що ожив в одному з намальованих нею снів.

… море довго тримало пазу, даючи цій феєрії налитися щастям та любов’ю.

Та враз запротестувавши усьому воно показало свою душу та гнів. Як ви, мільйони тих, хто щодня гублять красу мого серця, отримуєте більше а ніж я. Хіба справедливо вам отримати все, а мене залишити на одинці зі своїми бідами… Море своїм бунтом здійняло високі хвилі розгойдуючи «Батавію» з такою шаленою швидкістю. Не вдоволена стихія, зговорилась з морським вітром котрий набирав повні груди холодного повітря і з усієї можливої сили та люті намагався перекинути судно.

А звідки з’явились блискавки, вони немов гострі мечі пронизували море своєю гучною піснею війни.

- Амелі, Амелі…Тримайся за поручні я йду! Благаю тримайся я вже близько… То кричав Алан, який був відкинутий хвилею на іншу палубу корабля.

Увесь мокрий та побитий, він повз знесилений по палубі. саме на те місце де могла бути Амелі. Та на його крик ніхто не відзивався. Він продовжував з останніх сил промовляти те єдине ім’я що для нього було цінніше за все… Грім та блискавки не вщухали, з новим поривом вітру, вона обрушила свою потугу на мачту, котра не витримавши удару повалилась як язичницький ідол у воду, змітаючи все на своєму шляху.

Ранок… Морський прибій викинув тіло Амелі на розлогий піщаний берег, та так наче він зробив послугу помилувавши її бідолашну. Берег на якому лежало молоде тіло, був пустим та безлюдним. Смирні хвилі вранішнього прибою привели до тями її. Очі були ще заплющеними, але свідомість та відчуття говорили про те що вона лежить мокра та безсила.

- Води… Води… Води… Вона за ледве промовляла. Вуста були висохлими, тіло безсиле, руки та ноги відмовлялись підняти її. Амелі спробувала розплющити очі, але відкривши їх спромоглась побачити сірі постаті, що десь вдалині наближались до неї. Останні сили покинули ї її вона знепритомніла.

- Сюди, швидше, там хтось лежить. До незворушного тіла поспішили рятувальники.

- Пульс?

- Так є. Ознаки життя виявлено.

- дихання дуже слабе.

- Центральна … по рації викликав рятувальник

- Центральна слухає…

- На березі затоки виявлено тіло жінки, вік від 20 до 25 років, всі ознаки вказують що це одна з тих хто потерпіли від корабельної аварії.

- Ваші координати

- Квадрат 111.49.

- Вертоліт вислала, чекайте на допомогу…

- кінець зв’язку.

Амелі вдруге прийшла до тями вже коли опинилась в окружній лікарні. Розплющивши очі вона сподівалась, що жахливий сон минувся. Та коли картинка набула чіткого зображення перед очима стояв лікар що саме зайшов до палати поглянути на стан постраждалої.

- Скажу вам дуже пощастило вціліти, ви мабуть щаслива у Бога… - Алан, де він…

- Хто такий Алан? Це ваш хлопець чи чоловік, зателефонувати йому?

- Що з ним…

- Вибачте, мені не відомо.

- Боже невже щось з ним трапилось… Я не переживу…

- Вам не можна хвилюватись, все неодмінно буде добре.

- Чому, чому так … Я тільки знайшла його, і вже втратила. Чому Ти так зі мною чиниш Боже. – вона затулила обличчя руками, і заплакала. Сльози розпачу та біль у грудях наповнили серце Амелі.

Лікар який стояв поруч і споглядав на цю жалісливу картину кивнув медсестрі щоб та зробила укол зі заспокійливим…

to be continued…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.02.2010 Проза / Казка
"АМЕЛІ"
14.03.2010 Проза / Казка
«Амелі» Продовження № 4
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Казка Про казку
12.12.2010 © Тетяна Чорновіл
ЯЛИНКОВА КАЗКА
07.03.2010
«Амелі» продовження № 3
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.8 (МАКС. 5) Голосів: 5 (4+1+0+0+0)
Переглядів: 1434  Коментарів: 3
Тематика: Казка, Амелі
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.03.2010 23:24  ЛІДІЯ для © ... 

... З нетерпінням чекатиму на Вашу книгу та продовження "Амелі". 

 07.03.2010 22:37  © ... 

Дорога ЛІДІЯ! Від ваших коментарів, завжди стає тепло і затишно... Від цього самого почуття, хочеться з цієї маленької казки написати книгу. Більше того хочеться, щоб в цю казку повірив я сам, адже моя попередня книга,яку я тут не публікую носить не надто казкову назву "Не вірю в любов, спробуймо з початку"... З вірою в серці сподіваюсь, що вона вийде друком цього року, і саме Ви зможите прочитати її одною з перших...
Від імені всіх авторів цього сайту - ДЯКУЮ ЗА ВІРУ В КОЖНОГО З НАС, ЗА ТЕПЛІ І ЧУЙНІ СЛОВА, ЗА РОЗУМІННЯ ТА ПІДТРИМКУ... 

 07.03.2010 22:25  ЛІДІЯ для © ... 

Іноді щастя нагадує тендітного метелика: здається, він уже твій, у твоїх долонях, та враз вилетів - і немає. Чому щасливі хвилини життя такі миттєві? Чому не можемо, не встигаємо ними насолодитись довше? Напевне, тому, що засліплені своїм довгоочікуваним почуттям, не помічаємо очей заздрісників навколо.
Кажуть, що життя - це боротьба, найперше з самим собою, а потім - з оточенням. Так-от Амелі, здобувши один раз перемогу над собою, зуміє ще й ще раз довести заздрісникам свій успіх, адже керуватиметься словами "поки я вірю в себе, весь світ у мене вірить". Хочеться, щоб ця прекрасна дівчина змогла вистояти серед життєвих негараздів. Тож вірмо у себе, борімося за власне щастя, і тоді чарівна казка ніколи не закінчиться. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +11
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +55
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
23.02.2013 © Тетяна Белімова
05.04.2012 © Т.Белімова
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК
18.09.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2016 © Маріанна
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди