10.06.2013 00:00
Без обмежень
122 views
Rating 3 | 1 users
 © Элис Ли

Ти піднімаєш очі в небо

І далі йдеш у нікуди.

Не знайдеш щастя у цім світі,

І не знайдеш в цьому житті.

Ти прожила б його інакше,

Та шансу другого нема.

Не мрієш ти знайти кохання,

Його знайшла, та втратила...

Ти йдеш по вулиці самотньо,

І не ховаєш сльози, біль..

Не знаєш навіть, що вже завтра

Все зміниться в твоїм житті.

Твій біль замінить скоро щастя,

А сльози - пристрастю навік.

Шкода. Це буде тільки завтра,

А зараз: розпач, страх, і серця невимовний крик.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Бачиш зірка впала?" | Элис Ли». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Я благаю залишись хоч попелом на віях..." | Элис Ли».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.06.2013 22:00  Каранда Галина 

нагадало: "Но осень не вечна, и дождь не вечен. Ты, вспомнив однажды, тот горький вечер, Лишь улыбнешься, и крыть тут нечем, пойми, но нынче... Плачь у порога..."

вічна дівоча тема.

Публікації автора Элис Ли

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо