Я на папері створюю світи
І разом з ними змінююсь неначе.
Немов той човник в морі самоти,
Що вічність упіймала на гарячім.
Мистецтво - наш казковий Гулівер -
Всіх підніма, бо треба ж роздивитись!
І, знизавши плечима, (що ж тепер!)
Замислюється, щоб не помилитись...

Рейтинг: Оцінка публікації Чудово Добре Посередньо Погано Ніяк

Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0) Переглядів: 377  Коментарів: 0 Тематика: Вірші, створити, світ, життя

28.04.2010 © Стелла А час спливав А час спливав обіймами дощу, Немов з кліпсідри Всесвіту він линув. Я знов до тебе подумки лечу, Бо спомин про твій дотик не загинув... ... >>> 23.04.2010 © Стелла Вершниця 23.04.2010 © Стелла Спогад