05.05.2010 17:13
427 views
Rating 5 | 2 users
 © Герасимова Альона

Він був на вигляд як усі 

Простий, середньої статури, 

Не мав ні друзів ні сім`ї 

Від них лишились самі мури. 

Усе життя шукав розради, 

Аж поки жити сам не став, 

Не міг терпіти інших зради, 

А сам рідню свою продав. 

Назовні він інтелігентний, 

Безмежно гордий, не простий, 

Незрозумілий, не конкретний 

І часом дуже навіть злий. 

Шкарпетки наче чорні хмари - 

Із проявом та тільки ніг. 

Штани підв’язані невдало 

Знайти щось гідне він не зміг. 

Йому тепер не мало років, 

Зрівнялась кількість ворогів, 

Нема кому давать уроки 

Хіба що тільки лиш собі. 

Життя давало шанси жити, 

А він їх гідно упускав. 

Він так і не зумів любити 

Хоча і сам цього не взнав… 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про травень - Весна...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про щастя - Це просто, наче дощ осінній…». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Герасимова Альона.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Герасимова Альона

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо