09.11.2013 13:56
18+
230
    
  5 | 5  
 © Олена Вишневська

Нічне марево

Нічне марево

Вона збирала з неба хмар вітрила

І застеляла білим пухом постіль,

А зорі розсипали небосхилом візерунки.

Крилом імлистим обіймала простір,

У сутінках поїла дивним трунком

І колискові транслювала на коротких хвилях.


У темряві, як завжди, королева

Пліч-о-пліч йшла із місяця серпанком,

Як інь та янь, дві половинки, дві душі в єдиній.

Та зникли їхні чари на світанку,

Розвіяв ранок марева хвилинні.

Проміння сонячне - це їхня станція "Кінцева"...


Та десь далеко, там за небокраєм,

На зустріч з ніччю місяць все ж чекає...



08 листопада 2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.11.2013 20:17  Оля Стасюк 

мабуть, марево... а то мені гугл видав якогось француза... загадковий вірш)

 09.11.2013 11:39  Тетяна Белімова => © 

Це добре, що чекає!)))
Казкові образи і казкова поезія! Дуже гарно!

 09.11.2013 10:53  Світлана Рачинська => © 

Ціла історія кохання))) Гарно! Казково вийшло!

 09.11.2013 10:01  Каранда Галина => © 

колискові на коротких дуже сподобалися.
а фраза "У темряві, як завжди, королева" причудила дуже)))))))) не ображайтесь, я розумію, що то вихоплений з контексту шмат речення, але ж смішно))) я теж в темряві королева))))))))))
та то так, завиххрення мого сприйняття, не зважайте. вірш хороший.