Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.03.2014 19:00Есе
Для коханої [для коханого]  Про розлуку  Про життя  Про час  
40000
Для дорослих (18+)
© оксамит

Ілюзія правдивості

оксамит
Опубліковано 03.03.2014 / 22257

Коли Він купував шоколадку "Чайка," а купував її рідко, але бажано, Він згадував Її. Ту, яку ніколи не бачив, і напевне ніколи не побачить. Ту, з якою Він познайомився під покровом ночі на тому сайті. Він і сам не знав, що спонукало його зареєструватися в ту мережу. Дань моді? Цікавість? Чи?.. Так, той сайт створював ілюзію того, що в житті може не відбутися. Він відкривав простір мрій і бажань. Дарував спілкування, яке в реальному не втілювалось.

- Ви мені сподобались!

- Я знаю.

- Звідки?

- Ви не написали, як би не сподобалась.

- Познайомимось?

- Спробуйте.

Йому чомусь зразу захотілось Її побачити, почути. Щось було в тій короткій переписці, що заманювало Його...

Дома зовсім не ладилось. Не так встав, не так пішов, не те зробив. Дивно, що прожиті роки обернулись не повагою, а якимось випробуванням. Стосунки перейшли в ту стадію, як кажуть - Хто кого. Невже та що стільки років з ним поруч не помічає, як насправді Йому мало треба, зовсім трішки не вистачає. Щоб зустрічаючи чи випроводжаючи Його достатньо теплої посмішки рідної жінки. Він здогадувався, що його половина давно вже не самітня. Це було написано в її очах, і вона не ховаючись підкреслювала це...

- Дуже приємно!

- Навзайм.

- Можливо вип`ємо кави?

- Не думаю.

- То може телефон?

- Подумаю...

Так просто, так звично, але щось таки манило, щось відбувалось. Він вже сто разів перечитав Її анкету, шукаючи якусь відповідь, продивлявся Її одну єдину фотокартку, Нічого такого, щоб вразило не було. Та відчуття чогось того, що як магніт притягувало не покидало Його з часу їхнього знайомства. Чому Він охоче розповідає Їй все те, що накопилось і зібралось за стільки років? Чому Йому з Нею так легко? Чому Він не криючись говорить Їй про це? Такого  Він не відчував  давно...

- А ти любиш солодке?

- Так.

- А, що саме?

- Солодощі дитинства.

- Дивна назва. Ніколи не чув.

- А хіба в тебе не було того часу, де тебе любили?..

Вона була першою онукою, улюбленицею своїх дідика з бабцею. Її балували, хоча це не впливало на те, що Її з дитинства привчали - Шість днів роботи, сьомий вихідний. І за кожне виконання будь якої праці була нагорода. Прокидаючись недільним ранком Вона знаходила подарунки, які були розкладені  в Неї на стільчику біля ліжка. Вона знала, що дідик з бабцею їздили, як вони казали - У базар. Того разу відкривши очі Вона побачила біле шовкове плаття із шляркою в коричневі чудернадські ромби, поруч лежали червоні колготки, а долі стояли бежеві босоніжки. Він читав і бачив Її маленькою.

- Уявляєш, яким я була світлофором.

Він засміявся, бо сам згадав, як йому на виріст купували штани, светри, взуття. Йому цікаво з Нею. Чому? Нічого ж такого не відбувається. Чому з нею так просто? Чому Він вихований в кращих українських традиціях, Він, який захоплюється історією і культурою сванів, Він, якого його підлеглі між собою називають "залізним Феліксом" Він, який багато досягнув, багато зробив, багато може, робиться з Нею немічним, таким лагідним, таким добрим... І чому Вона тут на цьому сайті? Чому Вона ніколи не розповідає, що Вона тут робить, чи шукає? І чому Йому не вдається розкрити Її? Чому Вона знає Його більше, а сама залишається загадкою...

Як же заздритимуть Їй її подружки. На той час шовкове плаття в селі, було ознакою заможності. Балували. Любили. А коли в лавку, де окрім злипшоїся яблучної карамелі других цукерок не було, завезли шоколад "Чайка" і дідик під похитування голів і заздрісні погляди односельчан купив Їй ту солодку смакоту, яка на той час коштувала цілого карбованця з копійками, то щасливішої Її на цілому світі не було. Балували. 

- У тому дитинстві мене любили.

Він дочитував останні рядки, і Йому захотілось подарувати Їй поле квітучого льону. Вона розуміла Його так, як ніколи і нікому не вдавалося. Він хотів кричати від того, що хотів зробити для Неї...

- Я хочу тебе бачити!!!

- Не думаю.

- Я не буду квапити. Я чекатиму.

Вона не відповіла. Скільки часу вже минуло. Він писав, пише і буде писати. Він не втрачає надії.

Якби Він знав, що Вона знає, що таке Чекання. Як то боляче. Якби Він знав, як Вона відгонить від себе думки, що Її Чекання одностороннє. Як Вона боїться думати про те, що Її Чекання, як використаннісь і зручність. Якби Він знав, як Вона чекає...

Ілюзія правдивості? В чому? В синій обгортці? Можливо то небо безкрає і чисте. В намальованій білій пташці? Можливо то мить щастя, яку треба вміти зберегти. В самому шоколаді?

І Він і Вона знали, що то лишень солодощі дитинства...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.03.2014 Поезії / Еротичний вірш
А можна?
05.03.2014 Поезії / Романтичний вірш
Не відпускай
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.12.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
Сан Санич
30.11.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
За ялинкою
30.11.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Лист
Сповідь-покаяння
23.11.2016 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
07.11.2016 © Лука / Оповідання
Острів
Ілюзія правдивості
03.03.2014
Ілюзія правдивості
12.04.2014
Лист у відповідь
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 171  Коментарів: 10
Тематика: Проза, есе, купував шоколадку, спілкування, посмішки, подарунки, мене любили, боляче, щастя, солодощі дитинства
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.03.2014 10:12  Тетяна Белімова для © ... 

Вражаючий твір!)) Як завжди у вас. Актуально. Лірично. Цілісно.
Найбільше вразило "ілюзія правдивості?" зі знаком запитання у кінці. Автор не наважується? Автор - ні)) Але читач знає, що знак запитання там зайвий. Те, що ви описали, прекрасна і недосяжна ілюзія)))))))))))))) 

 04.03.2014 00:00  СвітЛана для © ... 
 03.03.2014 20:19  © ... для СвітЛана 

Не згодна. коментарі тільки підсилять блиск))) з хорошого боку))) 

 03.03.2014 20:13  СвітЛана для © ... 

Тільки дякуючи світлим творам світлих людей з світлими душами, я десь там( в коментарях)))) виблискую трішечки)))) 

 03.03.2014 20:09  © ... для СвітЛана 

Дякую Вам Світланочка-Проміінчик!!))) 

 03.03.2014 20:00  СвітЛана для © ... 

З задоволенням занурилась у цю солодку ілюзію) Особистих вражень дуже багато, не перечислити))) Але всі хороші. Мабуть, так буває... Дуже сподобалось!!! 

 03.03.2014 17:10  © ... для Олена Вишневська 

Тоді навзайм))))))))))) 

 03.03.2014 17:03  Олена Вишневська для © ... 

Змінюйте своє "ВИ" у зверненні до мене )))) 

 03.03.2014 17:02  © ... для Олена Вишневська 

Дякую Оленко, хотілось передати те відчуття. Дякую Вам за розуміння... 

 03.03.2014 16:56  Олена Вишневська 

Як цікаво! Такі герої не одинокі, їх досить таки багато...
Ніби так просто написано, але є щось в цьосу особливе потаємне... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
22.09.2013 © Тетяна Белімова
27.11.2014 © Серго Сокольник
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди