30.04.2014 01:17

лише 18+

326

7 | 7

 © Оля Стасюк

До росіян і москалів

з рубрики / циклу «Не хочу стояти осторонь (Революція гідності)»

Я не гризусь за клаптики землі,

Мені болить, як всім нормальним людям.

Є росіяни. Ще є москалі.

А інших в тій Росії вже не буде.

Нема ж країни без лихих людей.

Без добрих теж – ніколи не буває.

Та українцям геть не привілей

Рости під символом чужого краю.

Таки натисли точки больові,

А в нас їх є чимало… І повсюди.

Образитесь, що скажу «москалі»?

А як вас звати, коли ви не люди?!

Не ображайтесь. Бог усім простить.

Облиште нас, якщо вас, добрих, більше.

Нам не за землю – за народ болить,

Що рідною вже не читає віршів.

А - зброя є?.. Ми ж раді. Тільки ви

Тримайте всю її у себе вдома.

Бо ж росіяни – це не вороги,

Секрет такий. Не розкажіть нікому.

Ви краще понесіть до всіх усюд

Ту вістку, що вкраїнці ще живучі,

Що край свій рідний досі бережуть

І досі люблять задніпровські кручі.

З вас Волги досить, Обі і Ніви,

Самі вже Буг і Тиса перебудуть.

Так і скажіть, що стоїмо ще ми,

Що досі – вільні, і що досі – люди.