Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.07.2014 00:00Історія
Про війну  Про Україну  Про сучасність  
60000
Без обмежень
© Ігор Рубцов

Кремлівські граблі

Передмова до електронної книги "Афганські спогади"

Ігор Рубцов
Опубліковано 11.07.2014 / 24289

Наприкінці вісімдесятих, ще у Афгані, я почав жадібно читати все, написане радянськими журналістами, кореспондентами, письменниками і подібними собі дилетантами, які, хто за гроші, а хто за так, для самих себе, описали події періоду радянсько-афганської війни. Пережиті або почуті, правдиві та брехливі, літературно досконалі й такі, що не варті витраченого часу – все уважно переосмислювалося, накопичувалося, вирізалося з газетних шпальт, доки в наше життя не увійшов інтернет. А з ним відпала потреба збирати паперовий архів. Найцінніше лишилося. Не виключено, якісь книжки можуть бути подаровані побратимам, тільки не кожна із них. Час іде – цінність залишених собі паперових видань зростає. Не стане мене, то й не коштуватимуть вони нічого, тим паче молодь «гортає» пальцем кольоровий екран, дістаючи з кишені не книжку – цілу бібліотеку. І що їм «наша» війна? Раніше книги читалися не лише заради захоплюючого сюжету, але і заради пізнання. Ми читали, а викладачі вчили нас робити аналіз і книжка формувала світогляд.

На столі мого молодого помічника іноді залишається невимкнений планшет. Зазираю скоса: які тексти у моді в наші дні? Пробігаю по рядках. Не чіпляє. Фентезі в основному представляє несправжнє життя. Який аналіз? Яка мораль? Мораль, що не піднімається вище талії… Ні, Мопассан (треба спитати, чув він про Мопассана?) також списав стоси, які не поступаються віагрі. Тільки великий француз починав з психології, не ставлячи основною ціллю детальне описання акту. Його література – не посібник для стурбованих. Класики вміли суміщати задоволення від тексту з глибиною, переплітаючи сюжет з несподіваною розв’язкою. А багатство мові? Скажу: розумна людина – начитана людина. Хто не погодиться?

І ще кажуть: історики (письменники) розставлять крапки над усіма «і». Красиво, але не вірю. Якби скласти на купу всі книжки про Афганістан, засвоєні мною з кінця вісімдесятих, я не став би їх піднімати: філософія мого приятеля констатує «сорок дев’ять років – не двадцять). І чим далі у часовому вимірі ми відходимо від минулого, тим більший розрив в інтерпретації тих подій між представниками різних світоглядів. Не два, а двісті двадцять два кута бачення всіх нюансів конфлікту знайшов я, поставивши перед собою мету вичитати всі прозові твори лише одного із сайтів, де представлена виключно військова тематика. І до строкатого розмаїття робіт додав від себе, сформулювавши крайню позицію стосовно війни в Афганістані словами «у жодному випадку». На іншому кінці «лінійки» – погляди представників консервативного совкового мислення «інакше не могло бути». Десь посередині – компромісна теза «було багато помилок, але…».

Я свої крапки розставив, засудивши політику нав’язування народам інших країн тоталітарної політичної моделі совкового зразка. Корінь цієї моделі тягнеться з прадавніх віків, а його плоди – поневолення слов’янських, кавказьких, тюркських, північних, прибалтійських, та інших земель і народів. Врожай 2014 року дав свій отруйний плід: злодійське захоплення Криму і війна на Сході України. Подібне нахабство завжди було передвісником краху світових імперій: Вавилонської, Мідо-Перської, Грецької, Римської. Окремі країни зазнавали падіння з передових позицій у світі до рівня аутсайдерів. Де колишня слава Петри і Сирії, Єгипту і… Щоб не звинуватили мене у міфологізмі, можна перейти до часів і персоналій недалекого минулого. Наполеон, Гітлер, Чаушеску (навіть у задрипаній Румунії завелося отаке «воно» з імператорськими інстинктами).

І хоча мої спогади зовсім не стосуються тривожних подій на Донбасі, враховуючи тисячолітню звичку володарів сусідньої країни ступати по чужих граблях і по своїх також, акцентую на беззаперечному: існування такої країни, назву якої немає бажання згадувати, несе нещастя десяткам народів світу. Ця біда триває безкінечно довго. Їм так здається, що «безкінечність» справді не має кінця. Хто погано вчив історію, негарно завершує життя. Афганський вузол проблем прискорив неминучу руйнацію «монолітної» в’язниці – СРСР. Він міг би протягнути ще якийсь час. Проте, не міг. Інакше то не були би вожді невідомо як склеєної нації, що незаконно претендує бути частиною слов’янського світу. Бути і керувати цим світом на правах старшого брата.

Намагаючись проковтнути Україну, удав… вдавиться. Хтось знову казатиме, що історики (літератори) поставлять останню крапку… і бла-бла-бла. Не вірте, так не буде. Останню крапку в історії народів і в історії всього нашого світу поставить Бог. А кожен із нас може тільки розставити свої акценти, не претендуючи на досконалість тексту і міркувань.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.07.2014 Поезії / Ліричний вірш
Літо благодатне і тривожне
21.07.2014 Поезії / Патріотичний вірш
Дешеві співчувальники
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Дарія Китайгородська / Мандрівки та туризм
Червоно-біле серце Сакартвело
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 186  Коментарів: 14
Тематика: Публіцистика, історія, Афганістан, війна, несправжнє життя, Мопассан, тоталітаризм, війна на Сході України, СРСР
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.07.2014 16:21  Якобчук Павло для © ... 

Ігоре то з поваги. Але на "ти" звертання рідніше. згода. Не чужі правда. І дивно почуваюся добре. Можна почитати Рубцова. 

 11.07.2014 11:29  © ... для Тетяна Белімова 

Ти можеш посприяти. Звертайся до Бога. Він дає мудрість нам, здібності. Як зійде натхнення, так і буде ще книжка. Я проситиму за тебе, за інших, а ти й про мене не забудеш. 

 11.07.2014 11:27  © ... для Якобчук Павло 

А що це ми досі на "ви", як не свої люди? 

 11.07.2014 08:38  Тетяна Белімова для © ... 

 мудрі слова мудрої людини. приємно читати. приємно знати, що такі є, існують і вже цим покращують наше життя)))

хай це буде не останнє твоє веб-видання! 

ЩИРО ВІТАЮ! ЗИЧУ НАТХНЕННЯ І УСПІХУ!

 11.07.2014 08:37  Якобчук Павло для © ... 

Ігоре, дякую за турботу. Ще й не таке бувало. Життя штука непередбачувана. Часто захоплююсь. 

 11.07.2014 08:31  © ... для Якобчук Павло 

Як витримуєте день після нічного читання? 

 11.07.2014 08:30  © ... для Марина Моренго 

Нема в чому заперечити. Ми завжди вчимося. Дякую! 

 11.07.2014 08:19  Якобчук Павло для © ... 

Вітаю з книгою. Книга чудова. Сподобалось. Всю, ще не прочитав. Ночі короткуваті. 

 11.07.2014 08:13  © ... для Марина Моренго 

Абсолютно згоден. Будемо рости. 

 11.07.2014 08:12  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую! Бог дає натхнення, а привітання отримую я. Слава Богу! 

 11.07.2014 08:12  © ... для СвітЛана 

На передмову надихнула одна наша чарівна спільна подруга. Я давно жартував, що став широковідомим у вузькому колі. Книжку тільки зробили, а вона вже розходиться по комп`ютерах. Дякую, Світлано! 

 11.07.2014 00:31  Марина Моренго для © ... 

Вітаю із книгою. Ростіть і далі у творчості, бо тут є завжди над чим працювати. і, в першу чергу, над собою

 10.07.2014 22:54  Панін Олександр Мико... для © ... 

Поздоровляю з виданням електронної книги, зичу нових творчих успіхів. 

 10.07.2014 22:50  СвітЛана для © ... 

Дуже цікаво! Сподобалось, що передмова від власного імені! Вітаю з книгою "Афганські спогади"! З задоволенням поповню список ел. книг! Чудово, звісно! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.03.2015 © Вікторія Легль
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди