Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.08.2014 18:11Вірш
Для дорослих  Про життя  Про сучасність  
00000
Без обмежень
© Василенко Андрій Антонович

ВІКНО В ЄВРОПУ

Василенко Андрій Антонович
Опубліковано 28.08.2014 / 24990

ПАРЛАМЕНТ – «ТЮРМА»


Бандити всі будуть у тюрмах сидіти, –

Так мовив колись президент на Майдані, 

Але при появі елітних бандитів –

Чому-то німіють бухгалтерські дані…

Виходить, що доказів просто немає, 

Й лишаються знов олігархи при владі, 

Бо кожен із них недоторканість має…

Мо’, їм є парламент – «тюрма» на посаді?!

23.10.2005.

СВІТ ІНДИВІДІВ


В міжзір’ї існують локальні світи

І кожен викреслює вірність орбіті

У просторі вічнім, в законах мети

Тихенько, немов їх немає на світі, 

Матерію іншу вони не чіпають.

... Існують локально приземленим чудом

Світи індивідів, що тільки і дбають, 

Щоб бути з орбіти своєї почутим!

2009

ПЕРЕВЕРНУТИЙ СВІТ


Килимом осені листя лежить, 

Хугою з неба печалі сніжить, 

Мов перекинувся світ, як в труні, 

Вбивство за вбивством, немов на війні...

Жертви замовлень – політиків гра, 

Гинуть від них правдолюбці пера...

Пада від найманця кулі і зла

В пекло суспільства спілкуючий лад...

Килимом осені листя лежить, 

...З неба політики влада сніжить!

2009


НА ПРИВ’ЯЗІ ЦІН


Базарні міжряддя рясніють:

Є м’ясо, є фрукти і овоч, 

Кишені ж по гривні лиш скніють, 

Бо ціни ростуть примусово...

Іван, від інфляції гнутий, 

З трьох пальців висмоктує фігу

Й на прив’язі, ніби припнутий

Ринковими цінами, біга!

28.07.2003



РЕСТРУКТУРІЗАЦІЯ


В управлінні державою – певні структури!

І певна структура, що в атомі діє…

При державі й при атомі діють фігури –

І пеклом і раєм вони володіють…

І держава, і атом в єдинім законі –

В законі на право свого існування :

У державі гарцюють політики «коні», 

Загнузданий атом лиш зна коливання

І структура його – це пригноблення суті.

Структура держави – це символ свободи, 

Що не любить реструктуризацію муті, 

В якій щось елітні фігури знаходять, 

Похваляючи самоврядуючий устрій, 

В структурі якого працює безглуздя...

О, політики! Досить структурних індустрій, 

Бо коні «політики» – атом безвуздий!

18.10.2003





ПОЛІТИЧНІ МУЗИКАНТИ


Депутатський віз скрипить – музичить, 

В дюнах демократії вгрузає, 

Коаліція майбутнє зичить, –

В нім все іноземне і не зайве…

Ноти з олігархового мозку

Музу в коаліції приснили, 

Тільки ж мелодійну цю повозку

Сила компромісів зупинила…

Створеня ж нової брички з фракцій

З чинним на порозуміння дишлом, –

Це лиш вексель політичних акцій, 

Як й куди звернув – туди і вийшло!

…Скрип колес, мов скрипки звук, мажорний, 

І їдуть ті ж коаліціянти…

Так – не люди, їх амбіцій – жорна!

Тобто політичні музиканти!

25.09.2008




КВОКТАННЯ РЕЙТИНГУ


Прожитковий щоб мінімум мати, 

Тож подбати могли б депутати, 

А вони, мов ті кури, клюються, 

На сесійних засіданнях б’ються!

Як не сплять, кудкудачуть етично, 

Щоб знести хоч яйце політичне, 

І, поклавши його в інкубатор, –

Знов на сідало – рейтинг квоктати!

2009




«ПЕНЬКИ»


Хліби погоріли на пні, 

Бо нічим було їх зібрати...

Накликала скарга лиш гнів, 

Яку віддали депутату...

Комісія враз прибула, 

Із «телека» теж приїздили.

Тож скликали всіх край села, 

Ще й батюшку навіть з кадилом.

Мовляла: «…бюджет, мов той ліс, 

Тріщить, як валять врізнобіч

Та й пні на сокиру не злі –

Вони ж для правителів – хобі»!

… Колекції всюди стирчать:

«Пеньок» на високій посаді

І має підвладну печать;

В законах, в наказах, при владі...

Державні «пеньки» – оберіг, 

В якому із пнів не всихає

«Пеньок» в депутатській корі, 

Бо він недоторканість має!

2009



СПІВУН


В парламенті збудили, якось, «півня» «кури»

І кажуть: “ Ти хоч раз та солов’я послухай, 

Щоб голос твій не ліз із пісні, мов зі шкури, 

І нам за тебе сором не давив на вуха, 

Бо крик такий і мертвого щоранку збудить”...

Недолік депутатик-півник усвідомив

І в них питає: “ Але ж чому всі знають люди

Лише моє ім’я між співунів відомих”?!

2009

КАТАЛІЗАТОР СУСПІЛЬСТВА


Збентежена біохімічна спільнота, 

Насичена розчином мудрих молекул, 

В гармонії космосу вільна істота

Чомусь розгнівилась...Спитати б лелеку, 

Хай скаже, що їй надокучило в світі:

Невже він на крилах зневіру приземлив?

Чи, мо’, запитати у в’янучих квітів, 

Що зрізав інвесторський дух іноземний, 

А, може, дратують: приватність земельна, 

Структур закордонних сумісна діяльність, 

Чи то до Європи хода топ-модельна, 

Можливо, нікчемної влади лояльність?

... Людино, – молекула світу кохання!

Чому реагуєш в суспільстві вороже?

Тож знай, що любов не врятуєш зітханням, 

Лиш каталізатор добра в ній вельможить!



О, БОЖИЙ СУД!


Баских копит рясна тривога

Галопним смерчем землю топче, 

Під сто чортів і сто три Бога

Прогнався спокій геть за очі, 

Закони чинні не працюють

Між гілок влади ум конає, 

Парламентарії гарцюють.

Ніхто, ніщо, ніде... не знає, 

Вкраїна в пеклі дибки стала, 

Бо правлять зла міцні криштали...

О, Божий суд, нащо руїни?!

…Повстань, ти ж вільна, Україно!

2009


МУХА-РОЗТОРОПА

Зазирнула муха, якось, ненароком

В унітаз, з вікна, влетівши в нього скоком...

В нім вода блищить, неначе скло кватирки, 

І щось радить їй на вухо, ніби фирка:

– Від фекалій він вбиває тухлий запах, 

Екологію тримає цим на рівні.

І в Європу, наче як сучасний клапан, 

Пропускає не пригожі людям зливні, 

Що течуть крізь нього в світ нових стандартів –

Та й вони його уже не варті!

У води й питає муха-розторопа:

– Унітаз, скажи, це ж, що – вікно в Європу?!

04.08.2003

ДЕПУТАТ

Свій мандат і честь тримав на рівні, 

Не хотів, щоб тінь на нього впала...

Віддавав свій голос після півня –

Забобонів мав дивак чимало!

Ось чому – міняв квитки партійні!

Пересіяв партій десять, може...

Каже: «Я боюся дуже тіні, 

Стати ж привидом – мені негоже»!

11.09.2005


ПОГЛЯД НА СВІТ

Бомжі всі люки каналізаційні

Здають металобрухтом офіційно...

Їх спини навантажені сутуляться.

На смітник стала схожа файна вулиця...

Де ж уряду наказ про зло брутальне?!

Розсипався «Союз», – мов скло криштальне...

І дивиться у світ цивілізація –

Зіницями очей каналізації!

2009


АКСЕЛЕРАЦІЯ

– А що таке акселерації хода, 

Що нею завуча дівча скорило? –

Питає учень, – може, це якась біда, 

Що мов приборкує душевні крила?

І вчитель класу відповів незграбно:

– Вона – твоїх подружок п’явчі очі, 

Що тілом кличуть сексуально звабно, 

І кожен, мабуть, на таке захоче...

– Я так і знав, що це від сексу йде біда, 

Бо точать в школі язикаті ляси:

Була тоді акселерації хода, 

Як завуч був на неї дуже ласий!

2000


ПОТЯГНУ


Його хабарі привели до тюрми, 

Другому потрапить на нари не рає...

Таких до державних посад обирають.

Чому ж це обрати не можемо й ми?

Без хибної вади немає людей.

До всього, не так що лежить, – не байдужий

І нас, сіромах, у майбутнє веде!

Тож хай нам за акції добре він служить!

Який в керівництві він стиль прицінив, 

Яка є програма? – питати не стали!

– Ну як, ти потягнеш? – лише запитали.

Сказав він: „ Рахують курчат восени:

Коли економіки суть осягну –

Я громом порушу фінансову тишу, 

Нічого так просто ніде не залишу.

За рік не поцуплю, за два – потягну”!

18.09.2003



ЗЛОЧИНЕЦЬ


На крісло підсудне потрапив злочинець, 

І в нім розколовся на дві половини:

Одна із них „ проти”, а та „ за” провини...

Він думав бажання збрехати загине, 

Воно ж бо, на струнах неправди зачате, 

Прийшло і наблизило зміями відчай

І справу закрило, – не будучи слідчим…

… Порвались ті струни – і сів він за грати!

19.02.2003


КРАЩЕ


З облудою в очі він дивиться вміло, 

Плазуючи, змієм улесливо в’ється, 

Хоч темний душею і капосний тілом, 

А бути між друзів прозорим вдається...

Кувала зозуля про нього у лузі:

Що жити з брехнею – найбільша наруга...

Тож краще зачислити ворога в друзі, 

Ніж бути в обіймах невірного друга!

2009


СИЛА ІНФОРМАЦІЇ


Коли упереджений впевненість має –

Не боязко падати в пастку, 

Коли ж він дороги своєї не знає –

То може й на рівному впасти!

Відсутність знання – це мов рабства кайдани.

Розірве сі пута лиш розуму сила...

Свободу ж дає інформація даних, 

Що пам’ять в чарунках своїх розмістила!

2009


ПРАВО СУДИТИ


Звернулась сковорідка до олії:

– Чого шкварчиш? Це ж я картоплю жарю.

– Хай так, але ж вона й від мене мліє, 

Бо я її в своєму жирі парю!

– Для чого ж я?! – Вогонь до них волає, 

Виходить, що лише линяю в сажу

І вас копчу! За що хазяйка лає?!

Тут газ базікання почув і каже:

– Чого ж тоді за мене платять гроші?!

Мораль: Якщо берешся спільно щось зробити –

Дійди спочатку висновків хороших, 

Щоб зміг набути право ще й судити.

2009



ЯЗИК І ЛОЖКА


І ложка в свій час заглядає до рота

І в нього, що їй заманеться, – те й кида!

Мо’, дума, мені – язику є охота

Це все подавати на зуб? Ну й огида!

І кисле й солодке, холодне й гаряче, –

Це ж скільки всього переслинити мушу?!

Мо’, дума вона лиш у світі є зряча, –

Як в рот зазирає, то бачить аж душу!

Язик – мораліст, і про себе лиш дбає, 

А ложка, звичайно, моралі не хоче, 

І взнати бажання у неї немає –

Чи є у хазяїна смак свій та очі?!

27.06.2005





ПОРОЗУМІВСЯ


– Чого ти Вова млоїш на уроці?

В навчанні ж ти є, а ні «бе», ні «ме»:

Щось каркаєш – аж соромно й сороці, 

Стоїш у дошки, мов ягня німе!

- Чого, чого?! Он мама тату кажуть:

«Ну й що, що маєш вищі дві освіти?!

Ти – кочегар! Не гроші маєш – сажу!»…

...Не вченим краще буду я говіти!

17.11.2008

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
28.08.2014 Поезії / Вірш
НА ОЛІМПІ БУТТЯ (частина перша)
28.08.2014 Проза / Оповідання
Майстер
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
10.12.2016 © Серго Сокольник / Філософський вірш
Літературне пророцтво
10.12.2016 © ОлексАндра / Вірш
Я чекала зими, а вона - задощила
10.12.2016 © Маріанна / Вірш
Меридіани
10.12.2016 © ОлексАндра / Вірш
Розкажи
10.12.2016 © Костенюк / Вірш
Ветеран про Небесну сотню
Вірш Про сучасність
31.08.2014 © ГАННА КОНАЗЮК
Антихрист
28.08.2014
ВІКНО В ЄВРОПУ
19.08.2014 © Тадм
Іще не осінь, та вже й не літо…
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 34  Коментарів:
Тематика: Поезії, вірш,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +12
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +58
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
09.12.2010 © Йозеф Мор
10.12.2010 © Катерина Перелісна
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
11.05.2014 © Оля Стасюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди