А Б Е Т К А Н А Ф І З К У Л Ь Т У Р І
2Розминка
- Право-руч! – вигукнув Знак оклику і дзюркнув у спортивний свисток. – Ходо-о-ом руш!
- Чому ти на мене весь час накочуєшся? – обернувшись до О, з обуренням прошепотіла літера Н.
- А ти швидше йди. Ми ж не на прогулянці, а на уроці фізкультури, - відповіла О.
- Як я швидше йтиму, якщо у мене дві вертикальних палички, до того ж з’єднані горизонтальною, та ще й короткою… - відповіла Н.
- Слухай, літеро О! Ти так котишся, що аж мене дістаєш, - заступилась за Н літера М.
- … І мене, - ляпнула Л.
- … І мене, - каркнула К.
- Теж мені спортсмени-фізкультурники, - вже за О заступились С і Є. – Гляньте на нас: ми хоч і не круглі, але уболіваємо за команду, за нашого вчителя – Знак оклику – і стараємось.
- Хто б ще прибіднявся! «Не круглі»… Так майже круглі. Розжиріли на дієтичних екологічно чистих харчах. А мені щщщо робити? – прощекала літера Щ. – Щщщо робити з трьома вертикальними паличками, що тиснуть на нижню горизонтальну, яка, до того ж, з сучком униз?..
- Припинити розмови! – велів Знак оклику. – Слухай команду: бі-і-ігом марш!
- Та як же його побіжиш, коли у дерев’яну підлогу нашої спортзали завжди впиваються пазури літери Д, - сказала Є, все ж обкочуючись збоку Д, щоб не відстати від лідерів і заробити хай не дванадцять балів – хоч десять-дев’ять.
Літера Є обігнала літеру Д. І то добре! Та ось до Д прижмакалась літера Ж, за нею пришаркалась Ш, прицмакалась Ц, теж з пазуром-сучком. Літера П задивилась убік, на красивий Апостроф, та з розгону – шмяк! – у той гурт і застряла у ньому, опустивши одну свою ногу у Ш, а другу – у Ц.
- Ученице Д, на урок фізкультури треба приймати образ округлості, маленької прописної, написаної літери від руки, - зауважив Знак оклику. – Слухаймо нову команду: руки в боки і – то лівим плечем уперед з підскоком, то правим.
Тут всі позаздрили літері Ж. Чого вона тільки не витворяла: і руки в боки елегантно брала, і високо підстрибувала, і допомагала те робити сусідкам Є, що в абетці знаходиться попереду, і літері З, що позаду. «Вибражала» й літера Ф: казала, що вона ще до команди вчителя поклала руки на боки, що це її улюблена поза.
- Як у баби базарної, яка губи надула, - зіронізувала якась літера.
- Розминаємо не язики, а тіло! Вдихнули – видихнули… Вдихнули – видихнули… - скомандував Знак оклику і цим припинив балачки.
