Зимове кохання
Ми з тобою вночі, наче діти.
Наче діти, що хочуть зігрітись.
І тіла ми під ковдрою грієм,
І від себе самих шаленієм...
Хай на вулиці морок і холод...
Попід ковдрою тіл наших голих
Не розплести чарівне єднання...
Це тепло провокує кохання,
Що замріяно грається нами...
От свічки узяли з сірниками...
Хай кімнату таємно- мрійливо
Нам освітять вони мерехтливо...
Ти з-під ковдри хутенько зіскочиш,
І зтанцюєш мені серед ночі
У містичному світлі свічному
Еротичний танок невагомий...
А тоді я тебе, прохолодну,
З тіла присмаком трохи солоним,
Увізьму, наче серця надію,
І собою покривши, зігрію.
Хай негода вовчицею виє...
Хай вікно білим пилом засіє...
Нас зуміє кохання зігріти.
Ми щасливі удвох, наче діти...
