Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
16.02.2015 01:12Культура та мистецтво
Про красу  
«Розливи гранатової повені» або «Відкину барви. В кольорі однім перемалюю все…» (Борис Чіп)
10000
Без обмежень
© Андрій Будкевич

«Розливи гранатової повені» або «Відкину барви. В кольорі однім перемалюю все…» (Борис Чіп)

Андрій Будкевич
Опубліковано 16.02.2015 / 27858

Письменник Пелєвін, книжки якого перекладені на 38 мов світу, у романі «Омон Ра» почасти писав: «Пам’ятаю місто Зарайськ. Точніше, не можна сказати ні що я його пам’ятаю, ні що я його забув – настільки в ньому мало того, що можна забути або пам’ятати».

Полтава, на щастя, повна протилежність Зарайська. Це місто так любила моя прощена матуся, я її розумію…Хто відвідав його бодай одного разу, не викине з пам’яті. А ті, кому вдалося ознайомитися з творами кращих митців краю, - даремно й доводити, що побачені роботи, будуть їх навіть «переслідувати».

Життя Полтави мистецької не сонне, жваве, вирує потужніше, ніж у окремих більших містах ( чисельно, не якісно).Ось відбулася ( 6 лютого) небуденна подія, аж ніяк не локального значення. Розголос уже відлунює по усіх усюдах. Йдеться про персональну виставку Анатолія Лавренка – «Колір граната». Вервечку літ присвятив цей живописець чаклуванню над кольором, уподібнившись до доброго мольфара. Було експериментування з різними барвами – білою, жовтою, брунатною, зеленою, .. Прийшла часина кольору граната і усе навкруги заповнила гранатова повінь…Віршотворець, котрий у дитинстві гасав гоголівською Диканькою, уздрівши цю серію робіт, в поетичному екстазі вигукнув:

«Летять переливи

Із сонячних рук:

Гранатні розливи

Для ока і мук».

Картини цього автора наділені зокрема, елементом «ай – стоппер», це складник, що мимоволі приваблює до себе погляд. Психологи відзначають, що колір сам по собі створює визначений образ, навіть має певний фізіологічний і підсвідомий вплив на людину. Звернім увагу на картину «Сонце на заході». Віддалений образ – жовтогарячий, це теплий червоний колір, підсилений жовтим, він викликає відчуття оптимізму. Колір граната

(припущення), носій аристократизму, з підтекстом від східних філософських шкіл. Мантії правителів окремих держав були подібного забарвлення, отже, це і колір володіння…(чимось). Гранатова барва з відтінками, нагадує і про далекі заморські країни, цебто, про щось екзотичне, незвичне для ока європейця.

Людина не повинна боятися темряви, світло, навіть тьмяне, сильніше мороку. Сила є у світла. І ці слова теж сильні. Сила притаманна і роботам Лавренка… І те, як містик говорить про істину, дійсно, знаходиться поза розумінням вчених. Вчені не можуть доторкнутися до істини тому, що містик спілкується мовою парадоксів, вони говорять не логічно, науковці їх не розуміють. Парадокс може зрозуміти людина медитуюча, а не той, хто живе винятково головою і розумом. Це складний захист мовленого, вмонтований всередину, мати дар розмовляти мовою парадоксів…

Писати малярські твори парадоксально, дуже нелегко, писати інтуїтивно, не вмикаючи розум…, в цих картинах є містичне підґрунтя. Парадокс, це спосіб окреслити, що являється дійсно істинним. Логіка – завше тільки половина, вона не охоплює повністю нічого, вона на це неспроможна. Життя складається із протилежностей, подібно до – плюс і мінус… Хоча, протилежності для тих, хто розуміє, не є такими, вони тільки доповнюють, одна іншу. Мені вдалося «вичитати» отаке в роботах гранатового циклу.

Відомо, розум розділяє речі, він їх ділить. Розум діє як призма. Мудрець Ошо твердив: «Коли білий промінь сонця проходить крізь призму, він ділиться на 7 кольорів. Так з’являється веселка, вона наслідок проходження світла через малі краплини води, зважені у повітрі. Ці краплини води виконують роль призм. Розум – це призма. Містик намагається зібрати 7 кольорів веселки воєдино знову, як було від початку, до того, як вони пройшли через призму…». Розум – призма, а істина, вона єдина.

…Вчені втікають від парадоксального способу мислення містиків, не розуміючи їх, а це послужило захистом для писань, мабуть тому окремі трактати збереглися на віки…

Маляр - мольфар Анатолій Лавренко уже давненько чудодіє, витискаючи можливе й неможливе з білого, жовтого, коричневого, зеленого, а також кольору какао, гранатовий, шостий по рахунку, буде і сьомий… Різні цикли, але то його, малярська розмаїта веселка.

Просвітлений Ко Хсуан казав: «… пошуки – то ризикована справа». Ризикована, та наскільки захоплююча. Земні люди – це та категорія, що зацікавлена у грошах, владі, престижі, таке визначення дав просвітлений Ко Хсуан, він був справжній Майстер, Лавренко теж… Для них краще не утруждати себе великими речами, вони не для них, у будь – якому разі, поки що. Спроби знайти у мистецтві розв’язки непростих речей, - для Анатолія Івановича, то самий смак…

Порівняймо ліс і сад. Корисне подібне на сад, він доглянутий, дерева підстрижені, доріжки підметені. Але, сад створений людиною. А ліс…, ліс володіє живильною силою, могутністю, енергією первісності. Сад – щось таки штучне, ліс, він справжній. Анатолій Лавренко безперервно повертається до малювання дерев…

Любомудри Сходу зауважують, що існує два типи людей – вчені, інженери, лікарі і подібні їм, вони зі світу утилітарного. Компліментарні особи – це філософи, поети, художники, мандрівники, вони не приносять явної користі. Зате вони врівноважують світ, надають йому окраси і привабливості.

Чи можна дивитися на довкілля, що тебе оточує, ІЗ САМОГО СЕБЕ? Можна, бо загалом не важливо, з якого пункту дивишся, важливо, що бачиш. Лавренко володіє такою здатністю…

Полтавці у дечому подібні до закарпатців. Перші, живуть на землях географічного і віртуального золотого перетину духа. Географічний центр Європи – на Закарпатті. Їм нема куди поспішати, вони вже прийшли, куди потрібно… Навіть балакають поволеньки, неначе зважують кожне слово, коли потрібно, то й промовчать. Мовчанка, то ж золото…

А до Анатолія Лавренка є серйозне запитання: «Ти сказав нам (посередництвом картин) все, про що хотів, чи маєш ще якісь секрети у запасі?».


P.S.

Персональна виставка творів художника Анатолія Лавренка "Колір граната" відбулася в рамках проекту "Арт - місія", організаторами якого є - Олексій Петренко і Євген Анічин.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
07.02.2015 Публіцистика / Культура та мистецтво
Таїна Дао Яноша Рейті
28.02.2015 Публіцистика / Культура та мистецтво
«Ніби місто – як всі міста. Але місто – як жодне з міст…» (Павло Щириця)
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
30.11.2016 © роман-мтт / Культура та мистецтво
Глядачі, упередженність і зомбі (і ще про гроші та смаки)
22.09.2016 © Ольга Шнуренко / Мова та література
Вступ до поетичної майстерності
03.07.2016 © Вікторія Івченко / Журналістика та ЗМІ
ВИПРОБУВАННЯ ЧАСОМ І ОБСТАВИНАМИ
03.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (31)
01.07.2016 © Галина Галіна / Політика та суспільство
Спадок (30.)
Культура та мистецтво Про красу
11.03.2015
«Передчуття любові до далекої Царівни, як до золотого привиду багатющої стихії української душі…»
16.02.2015
«Розливи гранатової повені» або «Відкину барви. В кольорі однім перемалюю все…» (Борис Чіп)
04.12.2014
Як мало треба – лиш краплинку сонця, для того щоб усе було собою
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 109  Коментарів:
Тематика: Публіцистика, культура та мистецтво, Полтава, Сонце на заході, Анатолій Лавренко, Колір граната, містик
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
17.04.2013 © Тетяна Белімова
22.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди