Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.03.2015 13:38Кінофільм
Про війну  
No pasarán або ласкаво просимо в Нікарагуа
10000
Без обмежень
© Суворий

No pasarán або ласкаво просимо в Нікарагуа

рецензія на фільм "Латиноамериканець" США, 1985

Суворий
Опубліковано 12.03.2015 / 28395

Історія ніколи не повторюється, але її досвід і методи часто мають надзвичай вплив на майбутнє. Проаналізована тисячами експертів і аналітиків, вона може відтворюватись в інших формах та значно швидшими темпами, враховуючи загальну тенденцію пов’язану з прискоренням обміну інформацією у всіх сферах нашого життя.

В липні 1979 року в Нікарагуа більш ніж півстолітня боротьба з кланом диктаторів Самоса завершилась перемогою Сандіністської революції. Назву вона отримала від прізвища Августо Сандіно, такого собі нікарагуанського Степана Бандери, що в 30-ті роки боровся за незалежність своєї держави від США. Цікаво, що прапор сандіністів теж був схожим на стяг ОУН і, навіть, з 1979 по 1990 рік був офіційним прапором Нікарагуа.

0_de679_4677718c_orig

Августо Сандіно був справжній лідер, він практично досяг своєї політичної мети, але був заарештований і відразу страчений Анастасіо Сомосою, тодішнім керівником нікарагуанської національної гвардії. Анастасіо швидко перехопив ініціативу, як це буває частенько, і став першим президентом, а згодом, вподобавши смак влади, виріс до диктатора, що використовув на повну потужність ресурси країни для створення комфортних умов життя для своєї сім`ї та поплічників.

Режим був жорстоким як до бізнесу так і простих громадян. Це викликало постійне обурення, яке виливалось в протистояння між озброєними партизанськими угрупуваннями та національною гвардією Самоси. Нарешті опозиція за підтримки озброєних формувань та церковних общин влітку 1979 року змусила покинути країну чисельний клан диктаторів і змиритися з цим його прихильників.

Початок 80-х це період найбільш жорсткого клінчу між США і СРСР, двома потужними геополітичними гравцями, що розривали світ між двома сферами впливу відчуваючи загрозу існування з боку одна одної. Зумівши прорватись зі своєю ідеологією на Кубу, Радянський Союз максимально прагнув розвинути свій успіх, затиснувши американців в географічні лещата на протилежній частині земної кулі. Тому вибір соціалістичної моделі з боку нової влади Нікарагуа, під боком в США, спричинив появу нової концепції зародження чи імітації «громадянської війни».

Самоси були негідники. Найбільша демократія в світі чудово усвідомлювала це, але інстинкт виживання завжди переважає, коли йдеться про власні ризики та комфорт. Госдеп вирішив повернути «демократію» (свій вплив) в Нікарагуа руками цих негідників.

Навіть в найбільш несправедливому суспільстві, що тоне в корупції, бідності та тиранії, знайдеться 5-7% відсотків задоволеного населення, яке ніколи не відмовиться від преференцій, що надала система, як відплату за свою стійкість. Багато прихильників Самоси, були змушені рятуватись від розплати втікаючи до сусідніх держав Коста-Ріка та улюблений всіма нами Гондурас, що мали з Нікарагуа спільний кордон, який часто-густо існував суто формально.

nicaragua

Саме тут за сприяння місцевої влади американці розпочали формувати та навчати загони так званих «контрас» (контрреволюціонерів), що мали дестабілізувати ситуацію в Нікарагуа аж до повернення старого керівництва до влади. До них влились, як і прихильники диктатури, так і ті, кому не припали до душі націоналізація приватної власності та створення аналогу радянської колгоспної системи. Під це виділялись асигнування, озброєння, інструктори і безпосередньо військові, які були в більшості латиноамериканцями, щоб не афішувати на загал участь США в цьому дійстві.

Головний герой фільму саме такий військовий фахівець родом з Лос-Анжелесу, що готує загони ополченців на території Гондурасу і бере з ними участь в каральних операціях в Нікарагуа. Як будь-яка війна, ця війна жорстока, але на думку героя священна, бо ведеться проти комунізму і її жертви виправдані. Будь-які. В фільмі чудово показано, як робиться «громадянська війна» і як вона наповнюється відповідним «змістом». Як благородні помисли людей затьмарюються кількістю жертв і як ламають долі солдатів, що йдуть на смерть без жетона, шевронів, але за Батьківщину, виконуючи наказ, підкріплений гарними грошима. Любовна лінія за участю нікарагуанки, що працює в більш економічно стабільному Гондурасі, цілком передбачувана та й сам сюжет не страждає якимись неймовірними поворотами. Проте загальний фон фільму видається дуже знайомим, від цього і цікавість.

No pasarán. Ворог не пройшов. Нікарагуа вистояло. Після того, як захитався Радянський Союз і його підтримка звелась нанівець, геополітичний фактор впав до нуля, намітився компроміс. Були проведені демократичні вибори, «контрас» було амністовано, безглузда соціалістична модель відійшла в минуле, але руйнівний ефект від багаторічної війни та протистояння з США відчувається до сьогодні. А десятки тисяч жертв тієї «громадянської» війни не скоро дозволять про неї забути.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
06.03.2015 Поезії / Вірш
Тарасова ніч
19.03.2015 Проза / Оповідання
Погонич блакитного кита
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
10.10.2016 © роман-мтт / Книга
Кілька років зими
17.05.2016 © Максимів Галина / Книга
А… «Ти хочеш яблуко?»
16.05.2016 © Дарія Китайгородська / Книга
Чорнобиль - 30
06.03.2016 © Єва Фомичева / Книга
Жорстоке небо
26.01.2016 © Єва Фомичева / Книга
Твердиня
Кінофільм
10.03.2016
Підкорення авторитету
12.03.2015
No pasarán або ласкаво просимо в Нікарагуа
19.11.2014 © Тетяна Белімова
ПОВОДИР, або КВІТИ МАЮТЬ ОЧІ
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 169  Коментарів: 2
Тематика: Рецензії, кінофільм, Нікарагуа, Гондурас, США, контрас, Самоса, Сандіністська революція, громадянська війна
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.03.2015 14:24  © ... для СвітЛана 

Вчора перед сном переглянув. По свіжих слідах писати не важко. Дякую. 

 12.03.2015 14:03  СвітЛана для © ... 

 Так доступно і розгорнуто. Пізнавально. Вдало аналізуєте, наводите паралелі, чим викликаєте зацікавлення читача і бажання переглянути стрічку. Чудово.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +7
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +51
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
27.03.2012 © Микола Щасливий
23.02.2013 © Тетяна Белімова
20.03.2015 © Вікторія Легль
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди