Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.02.2011 00:20Оповідання
Для дорослих  Для бабусі [для дідуся]  Про гумор  
10000
© Михайло Трайста

Смішні пригоди святого Дувида

Михайло Трайста
Опубліковано 10.02.2011 / 3501

Люди з Верхнянки не долюблювали крамаря Дувида за його скупість та шахрайство. Він любив обманути будь-кого – чи то здачі не додасть, чи не доміряє або не долиє. «Аж не потече, то хоч капне», – радів завжди Дувид, коли йому вдалось когось обманути.  

– Дувиде, не боїтеся вашого Єгови, коли схиляєте цой, щоб не долити горілки? – запитав його одного разу Григорій Туча. 

– Я вже, легіню, старий, як Кадасу. Не довижую, тому схиляю його, – хитро відповів Дувид. 

– Якщо не довижаєте, то чому, жодного разу не перелиєте через міру? 

– Таж я не сліпий... тільки не довижаю! – розсердився Дувид. 

Він зовсім не був на руку людям, бо якщо інші євреї позичали грошей будь-кому, Дувид навіть своїм сусідам не хотів позичати. Боячись, що не повернуть, не довіряв нікому. 

Одного ранку його сусід Петро Праля збирався йти на ярмарок корову купувати і думав позичити від Дувида трохи грошей. Приходить до нього і гойкає під дверима: 

– Пане Дувиде, спите?.. 

– Ні, ні, не сп’ю, – відповів радісно Дувид, думаючи що то його так рано будять клієнти. 

– Позичте, будь ласка, Дувиде, сотню! 

– Ой, я сп’ю небоже, сп’ю! – відповів жид. 

– Може, дасть Бог, та встанете? – запитав несміло чоловік. 

– Ой, ні, небоже, Бог дасть та не встану! – запевнив того сердитий Дувид. 

– Дав би Бог, аби ти не встав ніколи! – сплюнув сердито Петро і пішов позичати грошей до Лайби. 

Страх любив Дувид торгуватись і обманювати на ринку людей. Одного разу, йдучи до Сигота, хтось з селян запитав його:  

– Куда вирушили з Богом, Дувиде? 

– До Сигота на ярмарок, обманути двох-трьох! 

– А, якщо обмануть вас?  

– А мене за що? – здивувався Дувид. 

Люди насміхалися з Дувида, називали його «криволабим» через те, що був клишавим і жодного разу не втрачали нагоди покепкувати з нього, а найбільше за всіх Іван Чорній. І так, одного разу, коли Олекса Кушнір приніс Дувидові шапку морозянку, яку пошив для нього з молодого ягняти, на ту біду, як кажуть старі люди, в корчмині трапився і Чорній. Дувид обзирає шапку, вертить на всі боки, надіває на голову, заглядає в дзеркало, а далі питає Івана: 

– Ну, як тобі, Іване, моя шапка?.. 

– Дуже гарна, Дувиде, такої ще не бачив, – відповів Іван. 

– Справді, Іване?.. – зрадів Дувид. 

– Справді, Дувиде! Яка мені хосна брехати? Вона так пасує вам, що аж... 

Радий Дувид наливає безплатно Іванові зараз чи не повну чарку горілки, бо страх любив, коли його хтось хвалив, і питає знову:  

– І кажеш, що мені пасує, Іване? 

– Пасує, Дувиде! Коли надінете її на голову, то подібні на лева!.. – підморгнув Іван Олексові. 

– На лева кажеш, Іване? Ха-ха-ха!.. – тупцював з радощів Дувид. 

– На лева, Дувиде, на лева, – запевнив його Василь, а Олекса Кушнір зі сміху собі кулаки кусає. 

– Ха-ха-ха!.. А де ти бачив лева, Іване?..  

– У церкві! 

– Де?.. – витріщив, Дувид очі на Івана. 

– У церкві, у церкві, Дувиде! 

– Де ти в чорта в церкві бачив лева?.. – розсердився Дувид. 

– Як, не бачив, Дувиде?.. Бачив, на іконі бачив, як Ісус Христос заходить в Єрусалим верхи на самому такому леві, як ви! 

Кушнір захлиснувся сміхом, бо здогадався, що Ісус зайшов у Єрусалим верхи на віслюку, а Дувид почервонів, як рак, і почав лаяти Івана: 

– Агі на тя, дурний Чорнію!.. Я думав, що ти чоловік, ще порцію секеріки налив, а ти... 

___________
* цой – стопка
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
09.02.2011 Проза / Нарис
ЖІНКИ В РОДОВОДІ ІСУСА ХРИСТА
10.02.2011 Проза / Оповідання
Ну, що Петре, не заходиш на пиво?
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Оповідання Про гумор
10.02.2011
Якою мірою міряєш...
10.02.2011
Смішні пригоди святого Дувида
26.01.2011
ГРИБИ, ДОХТОР ТА ВУЙКО ФІРІЩАК
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 821  Коментарів: 1
Тематика: Оповідання, смішні пригоди, святий, гумор
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.04.2012 19:20  Каранда Галина 
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
23.02.2013 © Тетяна Белімова
20.01.2011 © Михайло Трайста
17.04.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди