10.02.2011 00:20
861 views
Rating 5 | 1 users
 © Михайло Трайста

Смішні пригоди святого Дувида

Люди з Верхнянки не долюблювали крамаря Дувида за його скупість та шахрайство. Він любив обманути будь-кого – чи то здачі не додасть, чи не доміряє або не долиє. «Аж не потече, то хоч капне», – радів завжди Дувид, коли йому вдалось когось обманути.  

– Дувиде, не боїтеся вашого Єгови, коли схиляєте цой, щоб не долити горілки? – запитав його одного разу Григорій Туча. 

– Я вже, легіню, старий, як Кадасу. Не довижую, тому схиляю його, – хитро відповів Дувид. 

– Якщо не довижаєте, то чому, жодного разу не перелиєте через міру? 

– Таж я не сліпий... тільки не довижаю! – розсердився Дувид. 

Він зовсім не був на руку людям, бо якщо інші євреї позичали грошей будь-кому, Дувид навіть своїм сусідам не хотів позичати. Боячись, що не повернуть, не довіряв нікому. 

Одного ранку його сусід Петро Праля збирався йти на ярмарок корову купувати і думав позичити від Дувида трохи грошей. Приходить до нього і гойкає під дверима: 

– Пане Дувиде, спите?.. 

– Ні, ні, не сп’ю, – відповів радісно Дувид, думаючи що то його так рано будять клієнти. 

– Позичте, будь ласка, Дувиде, сотню! 

– Ой, я сп’ю небоже, сп’ю! – відповів жид. 

– Може, дасть Бог, та встанете? – запитав несміло чоловік. 

– Ой, ні, небоже, Бог дасть та не встану! – запевнив того сердитий Дувид. 

– Дав би Бог, аби ти не встав ніколи! – сплюнув сердито Петро і пішов позичати грошей до Лайби. 

Страх любив Дувид торгуватись і обманювати на ринку людей. Одного разу, йдучи до Сигота, хтось з селян запитав його:  

– Куда вирушили з Богом, Дувиде? 

– До Сигота на ярмарок, обманути двох-трьох! 

– А, якщо обмануть вас?  

– А мене за що? – здивувався Дувид. 

Люди насміхалися з Дувида, називали його «криволабим» через те, що був клишавим і жодного разу не втрачали нагоди покепкувати з нього, а найбільше за всіх Іван Чорній. І так, одного разу, коли Олекса Кушнір приніс Дувидові шапку морозянку, яку пошив для нього з молодого ягняти, на ту біду, як кажуть старі люди, в корчмині трапився і Чорній. Дувид обзирає шапку, вертить на всі боки, надіває на голову, заглядає в дзеркало, а далі питає Івана: 

– Ну, як тобі, Іване, моя шапка?.. 

– Дуже гарна, Дувиде, такої ще не бачив, – відповів Іван. 

– Справді, Іване?.. – зрадів Дувид. 

– Справді, Дувиде! Яка мені хосна брехати? Вона так пасує вам, що аж... 

Радий Дувид наливає безплатно Іванові зараз чи не повну чарку горілки, бо страх любив, коли його хтось хвалив, і питає знову:  

– І кажеш, що мені пасує, Іване? 

– Пасує, Дувиде! Коли надінете її на голову, то подібні на лева!.. – підморгнув Іван Олексові. 

– На лева кажеш, Іване? Ха-ха-ха!.. – тупцював з радощів Дувид. 

– На лева, Дувиде, на лева, – запевнив його Василь, а Олекса Кушнір зі сміху собі кулаки кусає. 

– Ха-ха-ха!.. А де ти бачив лева, Іване?..  

– У церкві! 

– Де?.. – витріщив, Дувид очі на Івана. 

– У церкві, у церкві, Дувиде! 

– Де ти в чорта в церкві бачив лева?.. – розсердився Дувид. 

– Як, не бачив, Дувиде?.. Бачив, на іконі бачив, як Ісус Христос заходить в Єрусалим верхи на самому такому леві, як ви! 

Кушнір захлиснувся сміхом, бо здогадався, що Ісус зайшов у Єрусалим верхи на віслюку, а Дувид почервонів, як рак, і почав лаяти Івана: 

– Агі на тя, дурний Чорнію!.. Я думав, що ти чоловік, ще порцію секеріки налив, а ти... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Оповідання, Для бабусі [для дідуся], Для дорослих, Про гумор

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ну, що Петре, не заходиш на пиво?». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Жінки в родоводі Ісуса Христа». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Михайло Трайста.

* цой – стопка


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.04.2012 19:20  Каранда Галина 

Публікації автора Михайло Трайста

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо