12.03.2016 23:15
Без обмежень
162 views
Rating 5 | 3 users
 © Марина Життєва

Дорогою 4

Музика нас пов’язала

Книга повністю оволоділа її увагою. Вже ні галасливі пасажири переповненого автобусу, ні незнайомець-попутник, який стоїть за кілька десятків сантиметрів від неї не мають для неї значення. Лише сплетіння букв у словах, що малюють в уяві яскраві й глибокі образи.

Але, на жаль, автобус потрапляє у «зону турбулентності» і подальше читання стає неможливим. Вона піднімає погляд і помічає, що стоячих пасажирів знову побільшало і – о ні! – старенька жіночка впевнено просувається через натовп в сторону дівчини.

«Ні, тільки не сюди. Ну, чому ж Вам ТАМ не стоїться?» - безпорадно подумала вона, коли жіночка стала біля місця, де вона сиділа.

Ох же й не любила вона таких моментів, бо ж знала, що совість не дасть спокійно доїхати в її зручненькому кріслі в той час, як згорблена від старості бабуся стоятиме.

Дівчина приречено зітхнула, схопила сумку і встала, поступаючись бабуні місцем. Остання розгублено усміхнулась і подякувала.

А вона тепер мусить стояти. Кидає швидкий погляд на незнайомця. Знову це дивне незручне відчуття – ніби й бачила людину якось, ніби й перекинулись кількома фразами. Але чи достатньо цього для привітання, якщо вони навіть не познайомилися?

Він ніби чує її думки і переводить погляд на неї. Теж мовчить. І погляд цей у нього насмішкуватий, ніби вивчає її, вгадуючи її наступні дії. Але ж він настільки близько, що це вже зовсім незручно і навіть непристойно так довго дивитись на нього. Принаймні їй так здавалось.

Ну все, досить цих переглядань. На поміч вкотре приходять навушники з музикою. Як добре, що вони у неї є.

Почалась чергова зона турбулентності і доводиться міцно триматись за поручні, за сидіння, за інших пасажирів – це вже як кому зручно.

Дзвонить телефон. Дівчина впізнає мелодію: мама. Не дуже зручний момент: одна рука зайнята сумкою, а іншою вона тримається за ручку сидіння. Маму ігнорувати не можна, бо це завжди погано закінчується.

Отже, один ривок – треба лиш швидко натиснути клавішу на навушниках і справу зроблено. Вона концентрується, збирається з духом і натискає кнопочку. І вона не дуже здивувалась тому, що цієї секунди вистачило, щоб втратити рівновагу і мало не потрапити в обійми незнайомцю. Це слово вже стало прізвиськом. Ну, й нехай. Але нащастя її реакція виявилась присутньою і дівчина вправно уникнула зіткнення. Тепер можна розслабитися і зітхнути з полегшенням.

Вона лиш встигла сказати «Алло» дещо тремтячим від адреналіну голосом. А тоді відчула поштовх у спину: хтось її попхнув, втративши рівновагу від раптової зупинки автобуса.

З місця водія долинали одиниці ненормативної лексики, адресовані «козлу» водію, який його підрізав.

Та дівчині уже було не до того, бо вона ненароком потрапила в його обійми. Що ж, у кращих традиціях жанру! Стоячі пасажири, які за законом інерції похитнулися, знову повернулися у вертикальну позицію, а він все ще тримає її за плечі.

Автобус рушає і дівчина приходить до тями від кілька секундного ступору, Вона зніяковіло усміхається і дякує. В навушниках звучить занепокоєний мамин голос. Хлопець теж криво усміхається і робить крок в сторону, щоб вона могла взятися за поручень. Як галантно.

Телефонна розмова таки відбувається і завершується.

- Дякую. – каже вона після невеликої паузи.

Незнайомець розуміє, що фраза адресована йому.

- Ти вже дякувала.

- Я за те, що позбавив мене тоді компанії п’яного, що використовував моє плече в якості подушки.

- А-а, ти про Івана… Що ж, тут одного «дякую» мало.

Він лукаво посміхається. Дівчина не розгублюється і простягає йому один навушник.

- Бери, поки не передумала.

- О, мені музикою важко вгодити. – каже він, беручи гарнітур.

Пісня, останні акорди якої саме звучали, йому невідома. Він жартівливо кривиться, але насмішкуваті риси зникають, коли він чує наступний трек.

- Підловила. – усміхається він. – Indie, значить?

- Не лише. Почуєш далі.

Так вони і їдуть далі, розділяючи гарнітур і музичні смаки.

 20.04.2015



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Оповідання, Про музику, Про молодість, Про кохання, Про дівчину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Твоя прохолода / Новела | Марина Життєва». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Місце біля вікна / Оповідання | Марина Життєва». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Марина Життєва.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Марина Життєва

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо