Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера в місті Миргороді на Полтавщині.
Перші вісім років провів на службі у казначействі в невеликих містах Полтавщини. Саме на цей час припадають його перші спроби літературної творчості та фольклористичної діяльності. Робочі дні в Панаса Яковича були досить напруженими, та попри все письменник знаходить час для творчості. В одному з листів до М. Коцюбинського він писав: “Роботою казенною обкладений так, що кожного вечора до півночі доводиться над нею сидіти, а думка – хоч після півночі по одній стрічці що-небудь написати. Сьогодні стрічка, завтра стрічка, за тиждень – то й сім стрічок, а як за місяць – то набереться аж тридцять. Отак потроху та помалу, то, може, що-небудь і виклиниться”.
Перший вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав» були підписані ім`ям Панас Мирний та опубліковані у львівському журналі «Правда» в 1872 році.
Панас Мирний з початку 1860-х років публікував свої фольклорні матеріали в «Полтавских губернских ведомостях», друкувався в «Основі», а пізніше видав окремі збірники казок і пісень, перекладав оповідання Тургенєва.
Разом з своїм старшим братом і натхненником Іваном Біликом збирали народну творчість, а також закінчує роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
В будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музе. В Полтаві в 1951 році було відкрито пам`ятник письменникові.
Рейтинг: Відсутній Переглядів: 3309 Коментарів: 0 Тематика: Панас Мирний, Панас Якович Рудченко, Іван Білик, Хіба ревуть воли, як ясла повні?
На 30 Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбувалась з 26 жовтня по 17 листопада 1999 році в Парижі, було затверджено рішення про відзначення 21 лютого Міжнародного дня рідної мови, щоб підкреслити важливу роль мовного різноманіття в світі та підтр... >>>
Літературний портал "Проба пера" розроблений для сприяння розвитку української культури та мови. На ньому можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літпорталі тільки вірші та проза сучасників.